Вступ
Мистецтво зародилося в первісному суспільстві доби пізнього палеоліту і було представлене малюнками в печерах, різьбленням на кістці та камені, ритуальними танцями тощо. Завдяки особливостям свого впливу на людину (чуттєва безпосередність, емоційна насиченість, ідейна спрямованість) мистецтво стало однією з найважливіших складових частин духовної культури суспільства.
Художня обробка речей і знарядь праці, будівництво житла започаткували розвиток архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва. Серед основних візуальних мистецтв західної Європи протягом багатьох століть залишалися живопис, скульптура і графіка. У мистецтві ісламу основним був орнамент, оскільки було заборонено зображати живі істоти. У деяких культурах маски, татуювання, кераміка і металеві вироби були основними формами образотворчого мистецтва.
Буття людини і навколишній світ відобразились у танцях, музиці, співі, театралізованих діях. Мистецтво слова, існуючи спочатку в усній формі оповідей, міфів, епосу, з виникненням письма розвинулося в художню літературу.
Технічний прогрес уможливив появу таких форм мистецтва, як фотографія і кіно, а з появою компютерних технологій -- так званих медіа мистецтв.
Традиційно види мистецтва поділяються за способом втілення художнього образу та за формою чуттєвого сприймання.
За способом втілення художнього образу розрізняють:
просторові мистецтва -- архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн;
часові мистецтва -- радіо, музика, література;
просторово-часові -- кіномистецтво, театр, танець, циркове мистецтво тощо.
За формою чуттєвого сприймання розрізняють:
слухові -- музика, радіо;
зорові -- архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія;
зорово-слухові -- театр, кіно.
У кожній із цих трьох груп художньо-творча діяльність може користуватися:
знаками зображувального типу, що передбачають подібність образів з чуттєво сприйманою реальністю (живопис, скульптура, графіка; література, акторське мистецтво);
знаками незображувального типу, що не допускають впізнавання в образах реальних предметів, явищ, дій і звернених безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектурно-прикладні мистецтва, музика й танець);
знаками змішаного типу, властивими синтетичним формам творчості (синтезу архітектури або декоративно-прикладного мистецтва з мистецтвами образотворчими; словесно-музичному - пісенному й акторсько-танцювальному - пантомімічному синтезу.
Також мистецтва можна класифікувати за використовуваними матеріалами:
традиційні й сучасні матеріали (фарби, полотно, глина, дерево, метал, граніт, мармур, гіпс, хімічні матеріали, продукти серійної індустрії й т.д. ) - архітектура, скульптура, живопис і т.д.;
сучасні способи зберігання інформації (сучасна електротехніка, цифрові обчислювальні машини) - медіа мистецтво;
звук (чутні коливання повітря) - музика;
слово (одиниця мови) - література;
людину-посередника - (актор, клоун і т. п.).
- Вступ
- I. Видатнi дiячi мистецтва (якi проживали в Українi)
- 1. Іван Айвазовський
- 2. Михайло Булгаков
- 3. Іван Франко
- 4. Леся Українка
- 5. Ліна Костенко
- 6. Івасюк Володимир
- 7. Заньковецка Марія Костянтинівна
- 8. Катерина Білокур
- II. Тарас Григорович Шевченко
- 1. Автобiографiя Ч.1
- 2. Портрети Суворова О.В. та Петра I
- 4. Автобiографiя Ч.2