Використання інформаційних технологій в роботі над натюрмортом "Солодкий аромат весняного пробудження" (полотно, олія)

курсовая работа

Висновки до розділу 2

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Епіграфом до моєї роботи можуть слугувати слова Дж. Р.Р. Толкіна, прочитані в газеті «Teenager» і винесені ними в девіз свого видання: «Ми не обираємо час, в який жити, - ми просто обираємо, як жити в часи, які обрали нас». Давайте пригадаємо про дуже старий мистецтвознавчий спір: чи існує поступливий розвиток у мистецтві? Чи можна сказати що мистецтво італійського Ренесансу краще за, скажімо, античне мистецтво? А сучасний фотореалізм перевершив голландське мистецтво ХVII століття? І головне питання: чому прекрасне оригінальне полотно виконане у стилі голландського мистецтва XVII століття, миттєво знецінюється при інформації що його виконав сучасний художник, та знаходиться у повній неактуальності такого мистецтва для нашого часу? Відповідь наступна: художник не зміг передати у ньому свій світ сформований сучасним життям. Перестаючи вкладати у витвір частину свого світу, подих свого часу, художник перетворюється в ілюзіоніста, з великим чи меншим мистецтвом, демонструючи своє володіння образотворчою технікою [8, c. 56].

Останнім часом набуло широкого поширення створення витворів мистецтва з використанням засобів компютерної графіки, що імітують традиційні художні матеріали. Сучасним художникам стало очевидно, що складна цифрова техніка, за допомогою спеціальних програм, дуже проста в використанні і спроможна швидко і з визначно-багатим лоском втілити велику кількість свіжих ідей. Так поступово на арені зявився новий інструмент для художника - компютер [10].

Платон сказав: «потреба -- мати всіх винаходів». Наскільки це правда, можна розглянути саме на прикладі використання інформаційних технологій. Інформаційні технології (від англ. information technology, IT) -- широкий клас дисциплін і областей діяльності, що відносяться до технологій управління і обробки даних зокрема, із застосуванням обчислювальної техніки. Останнім часом під інформаційними технологіями найчастіше розуміють компютерні технології. Зокрема, ІТ мають справу з використанням компютерів та програмного забезпечення для збереження, перетворення, захисту, обробки, передачі та отримання інформації.

Компютери допомагають людству в дуже багатьох областях. Нові завдання вимагають нових рішень. Ми намагаємося покращувати своє життя настільки, наскільки це дозволяють наші нові можливості. У сфері компютерів ці можливості полягають в розробці все більш нових і високопродуктивних компонентів. На сьогоднішній день до сфер застосування компютерних технологій відносяться:

1 Графічний інтерфейс користувача.

2 Спецефекти, візуальні ефекти (VFX) цифрова кінематографія.

3 Цифрове телебачення, всесвітня павутина телеконференції.

4 Цифрова фотографія й істотно збільшені можливості по обробці фотографій.

5 Візуалізація наукових і ділових даних.

6 Компютерні ігрові системи віртуальної реальності (наприклад, тренажери керуванням літаком).

7 Системи автоматизованого проектування.

8 Компютерна томографія.

9 Лазерна графіка.

10 Компютерна графіка для кіно і телебачення.

Розвиток сучасного графічного дизайну, Web-дизайну, поліграфії неможливо представити без засобів компютерної графіки [9].

Цей інструмент (компютер), в першу чергу унікальний тим, що дуже швидко розвивається сам, не просто йдучи у ногу з розвитком суспільства але і підштовхуючи його до ще більшого темпу. У сучасному житті все більше компютерна графіка відокремлюється, та стає самостійним мистецтвом [7, c. 26].

Розділ 1. Місце інформаційних технологій у діяльності художника

1.1 Компютерна графіка в мистецтві

Декілька десятиліть тому компютерами користувалися тільки вчені і математики. Розробки в області компютерної графіки спочатку рухалися лише академічним інтересом і йшли в наукових установах. Поступово компютерна графіка міцно увійшла до повсякденного життя, стало можливим вести комерційно успішні проекти в цій області. Сьогодні обчислювальна техніка стала надбанням письменників, художників, музикантів і представників інших професій світу мистецтв. Інформаційні технології допомагають писати книги, малювати, складати пісні, створювати спеціальні ефекти в науково-фантастичних фільмах [6, c. 35].

Не так давно два популярні письменники США - Стівен Кінг і Петер Штрауб - вирішили обєднатися і разом написати розповідь. Єдиною проблемою, що заважала їм здійснити це рішення, було те, що вони жили в різних штатах - Мен і Коннектікут. Що ж вони зробили? Вони стали працювати разом за допомогою електроніки, яка зєднала їх процесори через модеми і телефонні лінії. Обєднання творчих зусиль авторів закінчилося успішно, їх розповідь «Талісман» був опублікований в 1985 році.Останнім часом все більше і більше професійних письменників застосовують текстові процесори для підвищення якості і прискорення своєї роботи. Але не тільки новелісти, подібні Кингу і Штраубу, але і журналісти, автори технічних текстів, сценаристи, автори підручників (у тому числі і автори справжньої книги), а також багато інших використовують компютери при роботі з текстами.

У руках художника компютер стає інструментом для малювання. Ілюстратори, дизайнери, карикатуристи, кінематографісти вважають, що обчислювальна техніка надає їм нові можливості в їх творчій діяльності. За допомогою таких засобів, як графічний пристрій, графічний планшет, світлове перо, художники створюють багатоколірні малюнки, графіки, географічні карти і діаграми [7, c. 65].

Але чому все ж таки компютери популярні у професійних художників? Компютер дає художникові можливість легко і швидко вносити зміни і виправлення в свої малюнки і діаграми. Ви хочете, щоб на малюнку хлопчик був одягнений в червону сорочку, а не в синю? Або щоб автомобіль мав верх, що відкривався, а не жорсткий? Немає проблем. Електронна правка займає куди менше часу, аніж правка ручна. Так само різні варіанти складних зображень можуть бути зроблені за лічені хвилини, і при цьому немає необхідності кожного разу починати роботу спочатку. Аналіз використання тих або інших матеріалів в живописі і в художній компютерній графіці дозволяє визначити їх переваги і недоліки в створенні зображення. Зокрема, використання різних основ для створення живописного твору в компютерній графіці має свою специфіку по відношенню до традиційного живопису. Наприклад, полотно є найпоширенішою основою для олійного живопису. Він має не тільки переваги перед іншими матеріалами, але й істотні недоліки. Написані на полотні картини легкі, їх не важко знімати з підрамників, скачувати в рулони і перевозити з одного місця в інше. Недоліком полотна є слабка опірність зовнішнім механічним діям: його можна продавити, порвати. В процесі створення зображення живописного твору засобами художньої компютерної графіки поняття основи набуває іншого значення. В даному випадку ми усвідомлюємо, що зображення, створене на компютері, може бути схильне до тиражування на будь-якому носієві, з використанням фарб, що мають різні властивості, відтворена будь-яка кількість разів, бути довговічним, може не тільки бути нанесеним на будь-яку поверхню, але й існувати в екранному уявленні. Не дивлячись на те, що одні створюють тексти, а інші - зображення, і ті й інші завдяки компютерам вносять до своєї творчості прискорення, гнучкість і зручність [5, c. 7-16].

1.2 Виражальні засоби компютерної графіки

Аналіз компютерної творчості показує, що вживані творцем виразні засоби багато в чому залежать від ряду чинників, які входять до стилю кожного художника. До цих чинників відносяться в значній мірі ті, які створюють образ: творча потреба художника в компютері; використання інструментарію для вирішення композиційних завдань; застосування інструментарію для створення виразності поверхонь зображуваних обєктів, створення враження їх сценічної освітленості і матеріальності; використання образотворчих прийомів, які типові для способу варіативного виразу художнього задуму [7, c 35].

В тому випадку, якщо виразні засоби застосовуються тільки за традиційними схемами, прийнятних для образотворчого мистецтва, то виходить, що багато художніх завдань не вирішуються достатньо повно в естетичному і художньому сенсі в області компютерної графіки. Творче застосування виразних засобів при створенні зображень різного виду і жанру повязане з естетичним відношенням художника до пошуку образу. Образотворчо-виразні і пластичні засоби завжди є обєктом пильного вивчення, поетапного оволодіння в художній діяльності. Складним моментом при навчанні компютерній графіці є те, що у віртуальне середовище початківцями в першу чергу переноситься саме той пластичний досвід, який відомий з області образотворчого мистецтва, коли образотворчі засоби підкоряються майстерній руці художника. Це виявляється настільки сильним попереднім образотворчим досвідом, що і в нетактильному, компютерному середовищі, раніше придбані образотворчі навички впливають на прийоми використання компютерної палітри й інструментарію. Навіть особливості жанрів, таких, як натюрморт, портрет, пейзаж достатньо часто є видимими в статичних зображеннях через загальний художній хід. Разом з тим, при виконанні тих же мотивів на компютері слід приймати власні властивості компютерного інструментарію, який допомагає впливати на систему виразних засобів в картинці [3, c. 16-22].

Тож з одного боку, процес створення будь-якого витвору мистецтва підкоряється єдиним законам і правилам. Принципи композиції, колірні відносини, образна виразність, естетична цінність та ін. [4, c.65]. З іншого - компютерна графіка вносить до мистецтва нові образотворчі можливості при допомозі тільки їй властивих засобів:

1. Поєднання образотворчих матеріалів, неможливого в традиційних умовах (наприклад, акварелі і олії, графічних матеріалів і мозаїки);

2. Імітації матеріалів, які не використовувалися до цих пір в образотворчій творчості (рідкий метал та ін.);

3. Ефектів освітлення і свічення; просторових спецефектів; матеріальності;

4. Віртуального обєму;

5. Ефектів руху та ін.

Відношення до виразних засобів при навчанні і діяльності із статичними зображеннями стає найважливішим напрямом та індивідуальним входженням у віртуальне середовище, що має опосередковані і уніфіковані засоби зображення, власні властивості які ідентифіковані для всіх користувачів. У цьому факті зосереджений величезний сенс вірного технологічного використання зображень для цілей створення, збереження, передачі інформації, її поступового поповнення. І це є виключно в компютерній графіці, що і створює її прерогативи і відмінності від багатьох інших завершених зображень, які не видозмінюються, оскільки це суперечить закономірностям створення художнього сюжету і твору [11].

Компютерний інструментарій, що дозволяє і визначає умови застосування виразних можливостей палітри, стає початком створення образотворчого середовища, в якому образотворчі засоби (лінії, плями, ефекти, заливки та інше) повинні знайти візуально сприймальний гармонійний лад. У художній практиці досягати цих властивостей вдається в умовах дотримання століттями вироблених прийомів, які частково перенесено в компютерну графіку, як в загальну систему візуально сприйнятою і художньо переданою інформації. Імітація структури полотна, фактури папери, яким можна додати будь-який тон і колірний відтінок, в компютерній графіці сприяє більшій художній виразності твору. При цьому структура полотна безпосередньо не впливає на техніку створення живописної роботи [6, c. 39].

На відміну від традиційного живопису, в якому основними прийомами є лесування, напівлесування, пастозний мазок та ін., в процесі навчання художній компютерній графіці студенти оперують поняттями «налаштування параметрів трасування пензля», «параметри прозорості», «регулювання текстури» та ін. Якщо в традиційному живописі значення мають властивості фарб, то в художній компютерній графіці акцент переноситься на параметри пензля. Існує безліч бібліотек пензлів, а нова система малювання RealBristle дозволяє імітувати ефекти звичайних пензлів абсолютно правдоподібно -- аж до відтворення ефекту кожної окремої щетини пензля. Проте, багато в чому підкоряючись загальним закономірностям створення зображень, статичні зображення несуть в собі ті властивості, які створюються специфікою компютерного інструментарію і палітри. Технічне оволодіння повязане з навичками передбачення появи тієї чи іншої властивості, наприклад, при заливках, включеннях шрифту в композицію, надання йому виду ескізу для ведення подальшої графічної і декоративної діяльності, художнього оздоблення інформації в цілому [12].

Відзначимо, що творчі роботи сучасних митців, виконані за допомогою засобів художньої компютерної графіки, з урахуванням характеру використаних засобів створення зображення умовно можна представити наступними групами:

* виконані за допомогою імітації традиційних живописних матеріалів з використанням програмних засобів;

* імітуючі традиційні живописні матеріали з доповненням специфічних засобів компютерної графіки (імітації нетрадиційних матеріалів, просторових ефектів, свічення та ін.);

* поєднуючи живописні і графічні зображення із спеціально обробленими фотозображеннями;

* що поєднують двомірну і тривимірну компютерну графіку.

1.3 Компютерні технології в образотворчій і дизайнерській діяльності студентів вузів

Освоєння студентами основ компютерної графіки має свою специфіку в порівнянні з традиційними видами образотворчої діяльності. В звязку з цим стають актуальними розробка і вдосконалення ефективної технології навчання компютерній графіці з урахуванням специфіки її образотворчих засобів і технічних особливостей [1, c.24-26].

В умовах розвитку художньо-графічних факультетів і факультетів мистецтв вузів країни, відкриття нових спеціальностей, особливо актуальною є проблема використання в учбовому процесі засобів художньої компютерної графіки. В процесі підготовки фахівців з галузі графічного, фіто-дизайну, художників-проектувальників інтерєрів та ін. З урахуванням існуючих тенденцій в вивченні компютерної графіки умовно можна виділити основні групи програмного забезпечення, котрі відповідають напрямам підготовки фахівців.

1) для технічних і будівельних спеціальностей - вітчизняна САПР і зарубіжні AUTOCAD, ArCon, Arhi CAD та ін.;

2) для педагогічних спеціальностей, художніх спеціальностей напрямку «Мистецтво» - Corel Draw, Corel Painter, Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Adobe Page Maker, 3D Studio MAX, 3D Studio Viz Canva, Flash та ін.

Найбільш широкого поширення в учбовому процесі художньо-графічних факультетів набули компютерні програми створення і редагування двомірних векторних обєктів і тривимірної моделі малювання. Найпопулярнішими є такі програми як Corel Draw, Adobe Photoshop і 3D Studio MAX.

Останнім часом в процесі навчання студентів активно використовуються технології Flash при розробці навчальних компютерних програм (спеціальність «Образотворче мистецтво»), інтерактивних енциклопедій, Web-сторінок (спеціальність «Дизайн»). В той же час відсутня методика навчання студентів художній компютерній графіці з використанням образотворчих засобів таких програм, як Corel Painter X, Adobe Streamline, Adobe Illustrator і ін. [10].

У дизайнерській діяльності студентів вузів застосування засобів художньої компютерної графіки є вельми актуальним і лежить в основі оригінальних, нестандартних рішень в області графічного дизайну [6, c. 65].

1.4 Значення матеріалів та технік живопису в практиці художника

Однією із завдань підготовки художників-педагогів є навчання студентів професійним навичкам володіння живописними технологіями та матеріалами. Ці навички засвоюються в процесі навчання живопису. Відомо, яке велике значення надавалося у всі часи оволодінню технікою і технологією роботи живописними матеріалами в російських і західноєвропейських художніх академіях, художніх вузах, а також художниками-професіоналами. Оволодіння професійними прийомами в живописі, знання технології роботи живописними матеріалами і різної техніки, способів живопису, уміння застосовувати ці знання необхідні для художника прикладного мистецтва [2, c. 35]. Між учбовою роботою і твором живопису досвідченого майстра існують великі відмінності. В учбових роботах відбувається послідовне, за певною системою, оволодіння знаннями, умінням і творчими навичками, вивчення закономірностей передачі навколишнього світу на образотворчій площині, оволодіння культурою і цілісністю зорового сприйняття, технологією і технікою живопису. Художник-професіонал вирішує ті ж проблеми, але на більш високому рівні, підпорядковуючи технічні проблеми зображенню творчо-образним проблемам, пошуку найбільш точних, адекватних творчому задуму засобів виразу [4, c. 48]. Олійний живопис дивовижно демократичний порівнюючи з іншими видами живопису. Олійний живопис дозволяє обрати кожному свій підхід до створення того чи іншого твору. І цей вибір полягає не лише у вирішенні яким чином виконувати роботу, чи то методом ала прима, чи лесуванням, чи корпусно. А й дозволяє обрати найрізноманітнішу основу, а саме: натягнутий чи наклеєний на дошку полотно, цупкий картон чи спеціальний без-целюлозний (рельєфний) папір. Широкий вибір в засобах створення роботи є: традиційно пензлі, мастихін, менш відома робота тканиною, пальцями рук, та ін. Можна сказати що в роботі олією усе залежить від волі і фантазії самого майстра, і саме завдяки вибору методу, засобу створення, робота набуває неповторності, індивідуальності, отримує своє власне обличчя. Один і той же натюрморт різних майстрів може бути схожим лише тематикою, але матиме зовсім різне враження від твору [2, c.59].

1.5 Практичні основи олійного живопису

Засвоєння практичних основ живопису здійснюється на базі знання теорії живопису, проте теорія живопису - це не зведення певних законів, що здаються непорушними. Разом з розвитком суспільства і мистецтва вона розвивається і доповнюється новими знаннями, що часто беруться із самої практики живопису. Кожен великий художник, володіючи неповторною індивідуальністю і баченням світу, збагачує своєю практикою теоретичні основи живопису, іноді усвідомлюючи це, а іноді інтуїтивно і несвідомо [8, c.38].

Кожна робота з живопису є творчою, тому ділення на учбові і творчі завдання при навчанні вельми умовно. За часом виконання етюд може бути короткочасним, виконаним за одну учбову годину або менший час, односеансным, виконаним за 4 учбових години, і багатосеансным, виконаним за декілька занять по 4 години. Це можуть бути 8-,12-, 16-, 20-годинні і триваліші за часом виконання етюди.

Навчання живопису, окрім роботи над етюдами з натури в аудиторних умовах, може включати: 1) роботу над живописними набросками; 2) роботу над живописними етюдами по памяті, уявленню і уяві; 3) вивчення спадщини і досвіду майстрів образотворчого мистецтва в музеях і на періодичних виставках; 4) самостійну роботу з літературою і самостійну творчу роботу, що включає як учбові завдання, так і постановки за власним розсудом відповідно до своєї творчої індивідуальності. Всі ці форми і різновиди роботи взаємодіють і збагачують один одного, формуючи професійно підготовленого і творчо мислячого фахівця.

Практичні навички оволодіння живописною майстерністю засвоюються поступово, починаючи з простих елементарних завдань через поступове ускладнення від завдання до завдання. Зуміти опанувати технікою, щоб передати складний комплекс того, що бачиш і відчуваєш, - це справа нелегка, але обовязково на шляху до майстерності. Світло, колір, матеріальність, форма, взаємовідношення предметів, що знаходяться поряд, - все це художником повинно бути передано легко. Правда, легкість ця оманлива, але вона відрізняла великих майстрів всіх часів [12].

Всі майбутні художники, прагнуть отримати від досвідчених художників-педагогів поглибленні знання, на придбання яких їм потрібно було б витратити роки праці. Хороша школа спрямує на шлях майстерності, удосконалюючи свій професіоналізм.

Існує думка, що шкідливо копіювати, а краще всього писати з натури. Звичайно, копіювання з кольорових репродукцій - це свого роду прагнення побачити своє мистецтво вже в картинці. Виникає питання про інше -- про копіювання безпосередньо в галереї мистецтв творів митців. Ось тут не може бути ніякого сумніву у величезній користі цієї справи. Ми знаємо про те, що чудові художники копіювали твори великих майстрів. Історія розвитку зарубіжного і російського живопису -- це одночасно і історія вдосконалення техніки і технології живописного ремесла. Тому збагнення таємниць самого процесу живопису -- вірний шлях до досягнення бажаної досконалості [2, c. 59].

Вирішальне значення в живописі має рисунок. Якими б здібностями до живопису не володів художник, але якщо він неуважний до рисунка, якщо нетерпляче рватиметься швидше до фарб, його робота неминуче буде приречена на невдачу. Натура відкриється тільки тим, хто жадібно і терпляче дошукуватиметься правдивості. Слід памятати що природу списати точно неможливо, а головне, не потрібно. Виразити відчуття від побаченого можливо, тільки коли художник розвине в собі здатність бачити ціле. Художник повинен прагнути до того, щоб звести в єдине ціле всю багатолику красу природи.

Коли ми говоримо про колорит в живопису, про великих колористів, то ми говоримо про художників з вірним художнім оком. Колорит -- це не тільки яскравість, колорит -- це сукупність звязаних між собою воєдино відтінків кольору і тону, які в своїй єдності не тільки точно відображають зриме, але і містять в собі художню ідею. Колорит живопису заснований на фізичних законах оптики. Кожному тону і відтінку кольору, що полягає в ньому, відповідає додатковий тон і відтінок кольору [8, c. 72]. Разом з поняттям колориту слід вирішити питання про те, що таке тон. Важливо відрізнити тональність кожного кольору, його єдине місце в тоновій градації художнього твору.

Делись добром ;)