Вплив молодіжних субкультур на формування особистісного "Я" в період ранньої юності

курсовая работа

Вступ

Кожне покоління має право в нагороду за свою працю і корисну діяльність шити собі штани на свій смак і сидіти на стільцях , які йому подобаються. І вішати на стіни те, що йому хочеться, а не те, що викликає відразу.

Н. Акімов

Сучасне інформаційне суспільство розвивається швидкими темпами. Не встигає закріпитись нова соціальна цінність, як на зміну приходить інша. Зазвичай, більшості старшого покоління, яке виховувалось при авторитарному режимі, притаманні риси непоступливості та впевненості в тому, що «вони завжди праві». На їхній погляд, молодше покоління має лише виконувати їхні вимоги, не сперечаючись з рішеннями старших. Все це, звичайно, залишило відбиток на сучасній культурі нашої країни. Нова генерація зі своїми амбіціями, схильністю до максималізму, намагається зруйнувати стереотипи та отримати більше свободи, що обєктивно притаманне молоді завжди і субєктивно характерно для інформаційної культури, оскільки її головним джерелом розвитку є сама унікальність людини. Тому, формуючи своє ставлення до життя, починаючи з періоду ранньої юності, власні цінності та норми, які, звичайно, відрізняються від пріоритетів старшого покоління, молодь шукає своє унікальне місце в соціумі, поле для реалізації.

Нерозуміння дорослих примушує молодь віддалятися, обєднуватися та створювати власний світ. Перш за все, це і зумовлює формування неформальних молодіжних обєднань та молодіжної субкультури в цілому.

Кожному, напевно, доводилося йти по вулиці, їхати в транспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які в чомусь не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось весь у металі, а хтось у чорній шкірі проноситься повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є представники сучасних молодіжних субкультур.

Перші паростки молодіжної субкультури зароджуються в період ранньої юності, коли молодь відчуває багато сил та енергії, але не знаходить сфери для її реалізації. Юнацтво відчуває себе некорисним та безпощадним у великому суспільстві, яке належить головним чином дорослим, воно потребує й чекає підтримки. Тому на допомогу повинні прийти дорослі, спрямовуючи цю активність у позитивне русло та підтримуючи її. Проте, враховуючи амбіційність, нестриманість, максималізм юнацького віку, підготовка має ненавязливою, поради повинні мати невимушене забарвлення, оскільки невірний підхід викликає бурхливий сплеск негативних емоцій у молодої людини. Існує тенденція молоді робити навпаки порадам дорослих, але це знов-таки залежить від того, яким чином настроєні старші, наскільки вони є терплячими.

Саме тому молодь обєднується за спільними проблемами й інтересами. Ці проблеми мають свій «мікросвіт», до якого дорослим вхід заборонено. Це коло однодумців, як правило, заперечує «дорослу» культуру. На цьому етапі створюються неформальні молодіжні обєднання, в яких домінуючим питанням є «Хто я?» та проблема самоактуалізації. Тобто, поява різноманітних обєднань, молодіжних субкультур, викликана, по-перше, ідентифікацією себе з референтними однолітками, щоб не бути «білою вороною», а по-друге - намаганням досягти унікальності.

За останні десятиріччя як в нашій країні так і за кордоном проблема молодіжних субкультур, цінностей і ціннісних орієнтацій молоді набула особливої актуальності. Ці поняття є обєктом дослідження багатьох наук зокрема, філософії, психології, соціології, що говорить про їхню складність та багатоплановість.

Сама молодь є обєктом вивчення багатьох наук: вікової психології, демографії, соціології, соціальної антропології, та чільне місце посідає в педагогіці. Врахування в педагогічному процесі психологічних особливостей, соціокультурних умов - складові досягнення успіху та виховання юнацтва. Молодіжна субкультура є предметом дослідження Г. Абрамової, Т. Алексєєнко, Є. Бреєвої, Е. Еріксона, М. Ейзенштадта, С. Іконнікова, І. Кона, В. Ларміна, С. Левікова, В. Лісовського, Л. Мардахаєва, К. Манхейма, М. Міда, В. Ольшанського, Д. Петрова, О. Семашко, З. Сікевича, Е. Суїменка, О. Толстих, Т. Щепанської, О. Якуби. Проте соціально-педагогічний аспект цієї проблеми досі залишається не розкритим.

Представники різних субкультур намагаються показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: «Я - особистість!», кинути виклик світу з його нескінченними буднями та вистроюванням всіх в один рядок. Все більше молодих людей кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Все більше зявляється представників чи носіїв молодіжної субкультури серед старшокласників. Все частіше і якісніше їм вдається за допомогою свого епатажного вигляду шокувати вчителів, батьків, дорослих, які деколи не знають, як правильно реагувати на такі випадки прояву індивідуальності. Саме тому необхідно знати про це культурне явище, розуміти його та бути готовим зустрітися з його представниками у сучасному житті.

В умовах нестабільного суспільства обєктивні процеси розвитку молодіжної субкультури можуть набувати негативного спрямування. Аби зменшити стихійні процеси в молодіжній субкультурі та створити сприятливі умови соціального розвитку молоді, необхідно керувати цим процесом на науково обґрунтованому рівні, аби не зашкодити ані молодій людині, ані суспільству. Саме це є метою психолого-педагогічної науки і практики стосовно нової генерації.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Вплив молодіжних субкультур на формування особистісного «Я» в період ранньої юності».

Обєкт дослідження - процес розвитку молодіжної культури та її особливості.

Предмет дослідження - зміст молодіжної субкультури, її вплив на психологію юнацтва, формування ціннісних орієнтацій, міжособистісних відносин та особистісного та соціального «Я» в період ранньої юності.

Мета дослідження полягає у тому, щоб теоретично та практично дослідити сутність, зміст та характерні особливості найпоширеніших молодіжних субкультур; виявити умови, причини та особливості їх впливу на формування особистісного «Я», вибір ціннісних орієнтацій у житті та вплив на міжособистісні стосунки; передбачити наслідки впливу молодіжної субкультури на особистість у період ранньої юності.

Для реалізації мети, згідно з предметом дослідження було визначено такі завдання:

· зясувати сутність, зміст, показники, особливості молодіжної культури та рівень її сформованості у підлітків;

· визначити сутність та ознаки молодіжної субкультури різних напрямків, її функції в становленні особистості старшокласників, вивчивши дослідження психологів, соціологів, педагогів;

· провести експериментальне дослідження серед старшокласників та виявити вплив молодіжних субкультур на формування особистості, індивідуальності в період ранньої юності, на стосунки із однолітками та дорослими, на вибір життєвих цінностей;

· виявити та обґрунтувати сукупність умов, які забезпечують позитивний та негативний вплив молодіжної субкультури на рівень духовного розвитку старшокласників, формування їх особистості.

Комплексний підхід та специфіка обєкта дослідження зумовили необхідність використання сукупності таких методів:

- теоретичних (вивчення та аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, результати якої були використані для обґрунтування сутності, змісту, структури, показників впливу молодіжної субкультури на молодь);

- емпіричних (бесіда, анкетування, педагогічне спостереження, вивчення шкільної документації); проведення яких дозволило визначити вихідний стан досліджуваного явища в практиці сучасної школи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі середніх та старших класів НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г.Шевченка. Дослідженням за повною програмою були охоплені учні 9-11 класів, працівники закладу, серед них - класні керівники, психолог та соціальні педагоги. Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Список використаних джерел включає 21 найменування.

Делись добром ;)