Культура скіфів та сарматів.

Скіфська культура — це культура величезного світу кочових, напівкочових і землеробських племен, що жили на широкому просторі Євразії — в Північному Причорномор'ї, на Кубані і на Алтаї. Уміючи добре обробляти ґрунт, скіфи-землеробці отримували значну кількість пшениці, яка конкурувала на грецькому ринку з єгипетською. Високо цінилися скіфські коні. Скіфи Скіфи, що жили в степу (зокрема царські), займалися напівкочовим скотарством (коні, вівці, велика рогата худоба, а також верблюди і кози). Ті Скіфи, що жили в Лісостепу (їх вважають підкореними рабами), були хліборобами, вирощували пшеницю і просо, а також ячмінь, бобові, деяку городину і садовину; знаряддями праці були серед ін. дерев'яний плуг і залізна мотика. Добре було розвинене ремесло,металургія , обробка золота і срібла. Важливу роль відігравала торгівля, худобою, збіжжям, лікарськими рослинами, шкурами й рабами (котрих брали у полон, зокрема Кіммерійців, що витіснялися Скіфами).

Сармати — це загальна назва споріднених зі скіфами кочових іраномовних племен скотарів, що вживалася еллінськими й римськими істориками.

Поділялися на: роксоланів - мешкали у Північному Причорномор'ї; сираків (на Прикубанні); аорсів (на сході від Дону); язигів. Особливістю суспільного ладу сарматів, особливо в ранній, савроматський період, було високе становище жінок в родині та суспільстві. Римський географ, Помпоній Мела, відзначав, що „Сармати не живуть в містах і навіть не мають постійних місць проживання. Вони вічно живуть табором, перевозячи майно і багатство туди, куди приваблюють їх кращі пасовища або примушують вороги, які відступають чи переслідують“. Образи тварин посідали визначне місце в релігійно-культових уявленнях сарматів. Одним з головних культів був культ коня. Коням приносили жертви, і коней приносили в жертву. Правда, найчастіше сармати, жаліючи коня, клали в могилу господаря його символ — узду.

Білет №6

1. Содержание

   • Витоки української культури.
   • Обрядовість на Україні.
   • Писемність і література в дохристиянській Русі.
   • Демонологія українців.
   • Роль братства в культурному житті України XIV-XVII ст.
   • Народний епос.
   • «Розстріляне відродження» як явище початку XX століття в Україні.
   • Трипільська культура.
   • Явище шестидесятництва в українській культурі .
   • «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
   • Культура скіфів та сарматів.
   • Формування української нації. Походження назви «Україна»
   • Своєрідність полемічної літератури.
   • Народний одяг.
   • Народне житло.
   • Відродження архітектури і живопису у I половині XIX ст.
   • Календарно – обрядовий фольклор.
   • Традиційна кухня українців.
   • Родинно – обрядовий фольклор.
   • Освіта за часів Ярослава Мудрого.
   • Ремесла в Україні
   • Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі.
   • Народна медицина.
   • Українське бароко.
   • Культурно – просвітницька діяльність п.Могили.
   • Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
   • Діяльність Кирило – Мефодіївського братства.
   • Література, театр, музика у XVII-XVIII ст.
   • Києво – Печерський патерик
   • Виникнення професійного театру в Україні.
   • Феномен модернізму в українській культурі
   • Апокрифи.
   • Специфіка українського романтизму.
   • Сучасний театр.
   • Літописи.
   • Українська шкільна драма.
   • Розвиток Київської Русі за часів князя Володимира.
   • «Повчання дітям» Володимира Мономаха
   • Явище шестидесятництва в українській культурі.
   • Романське і готичне мистецтво у Галицько – Волинському князівстві.
   • Музика і театр у Київській Русі.
   • Розвиток української літературної мови у xіх ст.
   • Іконопис при давньоруських монастирях.
   • «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
   • Архітектура, живопис у XVII – XVIII ст.
   • Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
   • Слов’янська міфологія.
   • Музика Київської Русі.
   • «Велесова книга» як пам’ятка культури давніх слов’ян.
   • Києво – Печерська лавра як найбільший культурний центр київської Русі.
   • Сучасне архітектурне мистецтво.
   • Одяг українців. Його оздоблення.
   • Релігія дохристиянської Русі. Пантеон богів.
   • Петриківський розпис.
   • Сучасний живопис.
   • Гончарства в Україні.
   • Проповіді часів Київської Русі.
   • Троїсті музики. Їх роль у розвитку культурного життя українців.
   • Військова тематика іконописання.
   • Обрядові пісні.
   • Софія Київська - найвизначніша пам’ятка Київської Русі.
   • Запорозька Січ. Її роль в історії української культури.
   • Фрески і мозаїки в храмових розписах хі – хіі ст.
   • Церковний спів за часів Київської Русі.
   • Побудова міст за часів Володимира.
   • Етапи історичного розвитку Києва.
   • Пореч і Гліб – перші слов’янські святі.
   • Сказання
   • Рельєфні орнаментальні прикраси Успенського собору та Михайлівського золотоверхого монастиря.
   • Сучасний літературний процес.
   • Легенди литовської України.
   • Видатні іконописці Григорій та Апопій (кінець хі – початок хіі ст.)
   • Концепції виникнення культури.
   • Література рідного краю.
   • Найвідоміші свята українців.
   • Рушники. Їх види, оздоблення.
   • Філософські погляди г.Сковороди.
   • Січневі народні свята.