Традиційна кухня українців.
Українська народна кухня - це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна і варто пишатися, який не слід забувати.Українська кухня створювалась протягом багатьох віків, тому вона в певній мірі відбиває не тільки історичний розвиток українського народу, його звичаї, традиції та культуру.
На сайті розміщені найбільш характерні українській кухні страви, а також страви, які вийшли із нашого повсякденного вжитку.
Традиційні страви
Українці — спрадавна хліборобський народ, відтак і традиційна українська культура ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба. Любов до хліба відобразилася й у традиційному меню українців, яке у всіх районах України в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники, сочники, шулики, потапці, присканці, млинчики, і обрядові - коровай, корочун, лежень, мандрики, паска, гуски, шишки. Доповненням до борошняних страв для наших предків були риба, ягоди, молоко та молокопродукти, олії, рідше - м’ясо. У щоденному побуті м'ясо використовували переважно у вигляді сала та смальцю, а ковбаси й інші м'ясні продукти можна було побачити на столі лише святкового дня — ними ласували зрідка...
Так як традиційні страви – це страви в основному повсякденні, то готуватися вони мали легко та швидко, не потребуючи багато часу. Відтак, українська народна кухня взяла свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому й традиційна кухня українців багата великим розмаїттям овочевих страв. Це — і борщ, і капусняк, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша. Любили українці також різноманітні страви з яєць, особливо - яєчню із салом і ковбасою.
Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавана була вариста піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов'я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні.
Багато зі страв української кулінарії набуло етнічної символіки, яка визначалася насамперед через усвідомлення українцями окремих страв як своєрідного коду національної культури, вписаних в систему етнічної історії. Вони розумілися ними і як зразки найвищих досягнень власного кулінарного мистецтва.
Кожна страва на сайті подається з коротким описом, історією та рецептами приготування.
Традиційні напої
Не менш тривалу традицію, ніж традиційні страви, мають і українські традиційні напої. Хоча чаю, кави та горілки наші предки колись не знали, проте добре вміли зробити смачний напій з того, чим тішила їх родюча земля. Так, улюбленими напоями українців з давніх часів були квас і мед. Мед подавали до сочиву на Різдво, медом пригощали на весіллях. Готували його з натурального бджолиного меду шляхом варива з водою, сухими фруктами та ягодами і подальшого бродіння. Такий мед ще називали варенухою. Квас же ж готували з житнього хліба, а також з фруктів і ягід: сирівець (хлібний квас), буряковий, грушевий, яблучний, а також борошняний, як-от ціберей.
З напоїв домашнього виробництва поширеними були й солодкі напої - узвари з сушини, або свіжих фруктів чи ягід. З сушених або свіжих яблук, груш, вишень, малини та абрикосів готували наші предки й киселі, холодці та фруктові бабці. Заварювали й пили настої цілющих рослин: м'яти, звіробою, ромашки, липового цвіту. Любили українці й молочні напої - особливо користувалися популярністю пряжене молоко та ряжанка..
З появою цукру значно розширився й асортимент напоїв: почали готуватись різні наливки, настоянки, горілки. Із великого різноманіття легендарних українських горілок особливо вирізняється медова горілка з перцем, у якій поєдналися суперечливі смаки, що втілюють багатогранність і непередбачуваність самого життя — гіркість перцю, медовий смак і запашний аромат диких трав. Не забутими є й традиційні калганівка та спотикач.
Завдяки сприятливим природним умовам, на теренах України здавна практикувалося виноробство. З давніх-давен ним займалися грецькі колоністи, а в наші часи кримські та одеські вина, закарпатські коньяки відомі в усьому світі.
- Витоки української культури.
- Обрядовість на Україні.
- Писемність і література в дохристиянській Русі.
- Демонологія українців.
- Роль братства в культурному житті України XIV-XVII ст.
- Народний епос.
- «Розстріляне відродження» як явище початку XX століття в Україні.
- Трипільська культура.
- Явище шестидесятництва в українській культурі .
- «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
- Культура скіфів та сарматів.
- Формування української нації. Походження назви «Україна»
- Своєрідність полемічної літератури.
- Народний одяг.
- Народне житло.
- Відродження архітектури і живопису у I половині XIX ст.
- Календарно – обрядовий фольклор.
- Традиційна кухня українців.
- Родинно – обрядовий фольклор.
- Освіта за часів Ярослава Мудрого.
- Ремесла в Україні
- Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі.
- Народна медицина.
- Українське бароко.
- Культурно – просвітницька діяльність п.Могили.
- Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
- Діяльність Кирило – Мефодіївського братства.
- Література, театр, музика у XVII-XVIII ст.
- Києво – Печерський патерик
- Виникнення професійного театру в Україні.
- Феномен модернізму в українській культурі
- Апокрифи.
- Специфіка українського романтизму.
- Сучасний театр.
- Літописи.
- Українська шкільна драма.
- Розвиток Київської Русі за часів князя Володимира.
- «Повчання дітям» Володимира Мономаха
- Явище шестидесятництва в українській культурі.
- Романське і готичне мистецтво у Галицько – Волинському князівстві.
- Музика і театр у Київській Русі.
- Розвиток української літературної мови у xіх ст.
- Іконопис при давньоруських монастирях.
- «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
- Архітектура, живопис у XVII – XVIII ст.
- Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
- Слов’янська міфологія.
- Музика Київської Русі.
- «Велесова книга» як пам’ятка культури давніх слов’ян.
- Києво – Печерська лавра як найбільший культурний центр київської Русі.
- Сучасне архітектурне мистецтво.
- Одяг українців. Його оздоблення.
- Релігія дохристиянської Русі. Пантеон богів.
- Петриківський розпис.
- Сучасний живопис.
- Гончарства в Україні.
- Проповіді часів Київської Русі.
- Троїсті музики. Їх роль у розвитку культурного життя українців.
- Військова тематика іконописання.
- Обрядові пісні.
- Софія Київська - найвизначніша пам’ятка Київської Русі.
- Запорозька Січ. Її роль в історії української культури.
- Фрески і мозаїки в храмових розписах хі – хіі ст.
- Церковний спів за часів Київської Русі.
- Побудова міст за часів Володимира.
- Етапи історичного розвитку Києва.
- Пореч і Гліб – перші слов’янські святі.
- Сказання
- Рельєфні орнаментальні прикраси Успенського собору та Михайлівського золотоверхого монастиря.
- Сучасний літературний процес.
- Легенди литовської України.
- Видатні іконописці Григорій та Апопій (кінець хі – початок хіі ст.)
- Концепції виникнення культури.
- Література рідного краю.
- Найвідоміші свята українців.
- Рушники. Їх види, оздоблення.
- Філософські погляди г.Сковороди.
- Січневі народні свята.