Своєрідність полемічної літератури.
Підтримуючи ідею об'єднання католицької і православної церков під верховенством Папи Римського, Польща протягом усього XVI ст. систематично пропагувала унію, використовуючи проповідь, літературу та школу. Велася завзята полеміка між прихильниками унії та її опозицією, результатом чого і став унікальний жанр українського письменства — полемічна література. Остання справила великий вплив на подальший розвиток культури, зокрема літератури та філософської думки.
Унію підтримувала найвища православна ієрархія: Кирило Терлецький, Іпатій Потій, Михайло Рогоза. Основна маса православного духовенства, українська шляхта, міщани і особливо селяни не припускали думки про об'єднання церков, вбачаючи в цьому замах на батьківську віру.
У католиків пропаганду унії взяв у свої руки орден єзуїтів, висунувши талановитих проповідників, таких як Венедикт Гербест та Петро Скарга. Перший закидав православному духовенству неуцтво, другий у творі "Про єдність Божої церкви" доводив вищість католицизму щодо православ'я, виступав проти подружнього життя у середовищі священиків, ведення служб слов'янською мовою, втручання світських людей у церковні справи та проголошував спасіння православних через унію.
Центром православної літератури спочатку був Острог, де під опікою видатного діяча просвіти та культури князя К. Острозького були зібрані найкращі літературні сили. Тут видано твори двох талановитих авторів Христофора Філалета та Клірика Острозького. X. Філалет у творі "Апокрисис" (1597) наводить документи, в яких розкриває історію унії, махінації єпископів, обороняє правосильність православної церкви. К. Острозький у творі "Пересторога" (1804) висміює католицькі догмати. Автором цього твору І. Франко вважав відомого діяча Львівського братства Ю. Рогатинця.
Великий вплив на сучасників справили писання афонського ченця Івана родом з Вишні, у літературі І. Вишенський (1545—1620). Його палкі послання до єпископів, які зрадили віру предків, до всіх земляків, "що живуть у лядській землі", пристрасні таврування злочинів і провин можновладців не були надруковані (крім одного) й ходили в численних рукописах серед української людності.
У Вільно виступав полеміст Стефан Зизаній (Кукіль), який розвивав ідею про "папу-Антихриста". Уніатський собор виніс йому смертний вирок. Католики робили на нього засідки, але марно.
Величезний смуток та відчай, що охопили ревнителів старої батьківської віри, змалював Мелетій Смотрицький у своєму "Треносі" (1608), тобто плачі, де показано скрутне становище православної церкви у Польщі. Автор наводить десятки прізвищ сімей, де батьки були православними українцями, а діти зрадили свій народ і віру, спольщилися й окатоличились.
Полемічна література дала поштовх розвитку української культури, протягом багатьох десятиліть надихала українських патріотів на боротьбу за свою віру і свободу.
-
Содержание
- Витоки української культури.
- Обрядовість на Україні.
- Писемність і література в дохристиянській Русі.
- Демонологія українців.
- Роль братства в культурному житті України XIV-XVII ст.
- Народний епос.
- «Розстріляне відродження» як явище початку XX століття в Україні.
- Трипільська культура.
- Явище шестидесятництва в українській культурі .
- «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
- Культура скіфів та сарматів.
- Формування української нації. Походження назви «Україна»
- Своєрідність полемічної літератури.
- Народний одяг.
- Народне житло.
- Відродження архітектури і живопису у I половині XIX ст.
- Календарно – обрядовий фольклор.
- Традиційна кухня українців.
- Родинно – обрядовий фольклор.
- Освіта за часів Ярослава Мудрого.
- Ремесла в Україні
- Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі.
- Народна медицина.
- Українське бароко.
- Культурно – просвітницька діяльність п.Могили.
- Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
- Діяльність Кирило – Мефодіївського братства.
- Література, театр, музика у XVII-XVIII ст.
- Києво – Печерський патерик
- Виникнення професійного театру в Україні.
- Феномен модернізму в українській культурі
- Апокрифи.
- Специфіка українського романтизму.
- Сучасний театр.
- Літописи.
- Українська шкільна драма.
- Розвиток Київської Русі за часів князя Володимира.
- «Повчання дітям» Володимира Мономаха
- Явище шестидесятництва в українській культурі.
- Романське і готичне мистецтво у Галицько – Волинському князівстві.
- Музика і театр у Київській Русі.
- Розвиток української літературної мови у xіх ст.
- Іконопис при давньоруських монастирях.
- «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
- Архітектура, живопис у XVII – XVIII ст.
- Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
- Слов’янська міфологія.
- Музика Київської Русі.
- «Велесова книга» як пам’ятка культури давніх слов’ян.
- Києво – Печерська лавра як найбільший культурний центр київської Русі.
- Сучасне архітектурне мистецтво.
- Одяг українців. Його оздоблення.
- Релігія дохристиянської Русі. Пантеон богів.
- Петриківський розпис.
- Сучасний живопис.
- Гончарства в Україні.
- Проповіді часів Київської Русі.
- Троїсті музики. Їх роль у розвитку культурного життя українців.
- Військова тематика іконописання.
- Обрядові пісні.
- Софія Київська - найвизначніша пам’ятка Київської Русі.
- Запорозька Січ. Її роль в історії української культури.
- Фрески і мозаїки в храмових розписах хі – хіі ст.
- Церковний спів за часів Київської Русі.
- Побудова міст за часів Володимира.
- Етапи історичного розвитку Києва.
- Пореч і Гліб – перші слов’янські святі.
- Сказання
- Рельєфні орнаментальні прикраси Успенського собору та Михайлівського золотоверхого монастиря.
- Сучасний літературний процес.
- Легенди литовської України.
- Видатні іконописці Григорій та Апопій (кінець хі – початок хіі ст.)
- Концепції виникнення культури.
- Література рідного краю.
- Найвідоміші свята українців.
- Рушники. Їх види, оздоблення.
- Філософські погляди г.Сковороди.
- Січневі народні свята.