Історична довідка про техніку «декупаж».

Назва "декупаж" цей вид майстерності отримав у Франції, воно походить від дієслова découper - 'вирізати'. Декупаж як мистецтво набуло великої популярності в 17-18 століттях. Багато ускладнені техніки декупажу були розроблені в цей час. На створення одного предмета могли йти роки через застосування безлічі шарів. Декупаж був захопленням таких відомих постатей як Марія Антуанетта, мадам де Помпадур і Бо Бруммеля.Більшість шанувальників декупажу відносять початок цього мистецтва до 17 століття. Однак задовго до цього часу це мистецтво було відомо в Азії. Вважається, що найбільш імовірним місцем походження декупажу є Східна Сибір. Кочівники використовували декупаж на могилах при похованні мертвих. З Сибіру від кочівників ця практика прийшла в Китай. У 12-му столітті вирізані шматки паперу використовувалися для прикраси ліхтарів, вікон, коробок та інших об'єктів. У 17-му столітті в Італії, і особливо в Венеції, торгівля з Далеким Сходом почала активно розвиватися. На загальну думку, саме через ці торговельні зв'язки, декорації із застосуванням декупажу виконали свій шлях в Європу. Спочатку меблевики використовували декупаж для створення підроблених інкрустацій, що було дешевою альтернативою модного в 17-му столітті китайських меблів. Незабаром вони почали використовувати вирізані екземпляри з копій знаменитих картин для прикраси меблів і створення творів мистецтва, переставши копіювати речі з Далекого Сходу. Це мистецтво стало відомо як «мистецтво бідних» («Arte povera»). На початку 20-го століття, декупаж, як і багатьох інших напрямків мистецтва, став менш реалістичним і більш абстрактним. Такі художники 20-го століття, як Пабло Пікассо і Анрі Матісс використовували декупаж в своїх роботах

3. Розробка технічного завдання

   1. Призначення виробу, що до проектування

Стілець прихначений для прикрашення моєї кімнати, а також може використовуватись за призначенням.

3.2 Вимоги до виробів

Оскільки цей стілець - деталь інтер′єру, то він повинен вписуватись у нього. А також, стілець повинен бути привабливим та зручним.

3.3 Вимоги до конструкції

Конструкція самого стільця є досить складною – він є майже антикварним, а ось з конструкцією його прикрас набагато простіше – вони повинні бути злегка не ріними, шерховатими, та неоднорідними. Папір повинен бути приклеєним не рівномірно, та не повинен бути однотонним.

3.4 Вимоги до матеріалів

Спеціальних вимог до паперу не було. Я обрав звичайні газети, а единим критеріем їх відбору було їх чорно-білість.