Мистецтво Раннього Відродження

XV ст. - це час зародження нової культури і буржуазного світогляду, звільненого від середньовічних устоїв. Час боротьби "нового" зі "старим", коли людська особистість набуває особливого значення як реальна сила. Складається культ всебічно розвиненої людини, який ліг в основу гуманізму, явища, що став відмінною ознакою всієї культури Ренесансу. У період Кватроченто з'являються перші портрети реальних людей з яскраво вираженими сильними характерами.

Віра в людський розум протиставляється середньовічному спіритуалізму. Людський розум лежить в основі розуміння світу. Художня творчість носить інтелектуальний характер, переймається духом аналізу і порядку. Художники вивчають цей світ науковим шляхом - через математику, анатомію. Вони вчаться будувати простір в картинах за рахунок лінійної перспективи, правильно малювати людини, моделювати об'єм. Одним словом, Кватроченто - це школа, яка розробила строгу систему знань, на основі яких у наступні століття буде розвиватися образотворче мистецтво.

На формування нового світогляду і мистецтва вплинула античність, і насамперед ідеалістична філософія Платона. У Флоренції відкриваються платонівська академія, бібліотека рукописів, з'являються перші колекції античних мармурів, реставруються архітектурні пам'ятки. Відродження античності було необхідно для нової культури Ренесансу.

З кінця XIV ст. влада у Флоренції переходить до дому Медічі. Починається століття медицейської культури.