Література раннього Середньовіччя (V-XI ст.)

Література раннього Середньовіччя складається з двох груп пам'яток, що відрізняються один від одного перш за все з мови. До першої з них відносяться пам'ятники на місцевих мовах існували в той час європейських народностей, до другої - латинською, на якому і після краху Римської імперії деякий час тривала письмова традиція, так як власна писемність у них ще не була розроблена.

Найбільш цінними і важливими для подальшого літературного розвитку виявилися пам'ятки першої групи, зокрема героїчний епос, різні оповіді та пісні про героїв, які уславилися подвигами в інтересах свого роду, племені, народності. У ряді епічних пам'яток отримала відображення своєріднаміфологія народів Європи, їх дохристиянські язичницькі вірування. У них відбилося і таке характерне для Європи перших століть н.е. явище, як грандіозне пересування народностей з сходу на захід, відоме під назвою "великого переселення народів" (ІV-VІ ст.).

Найважливішими, що мають найбільшу художню цінність зразками героїчного епосу, є ірландські саги (епос кельтів), "Старша Едда" (епос скандинавських народностей) з прилеглими до неї поезією скальдов і ісландськими сагами; англосаксонська "Поема про Беовульфі", древненемецкая "Пісня про Хилдебранте".