Троїсті музики. Їх роль у розвитку культурного життя українців.
Трої́сті музи́ки — народний інструментальний ансамбль у складі скрипки, басолі (баса), бубна (в центральних областях), або скрипки, цимбалів,бубна (у західних областях).
Вперше згадуються в Україні в кінці 17 — та початку 18 століття.
Троїсті музики відігравали важливу ролю у побуті українського села: на народних святах, весіллях, ярмарках тощо. Виконували переважнотанцювальні і пісенні мелодії.
Троїсті музики - це класика виконання. Все звучить по-справжньому, так, як задумувалось спочатку, дуже гармонічно. Зараз вже дуже важко відшукати музикантів, які змогли б так якісно зіграти, причому, на всіх видах гуцульських інструментів.
Про свою троїсту музику гуцули створили поетичну легенду... Три легені — скрипаль, цимбаліст та сопілкар — закохалися у дівчину. Вибираючи собі нареченого, дівчина запропонувала їм принародно змагатись у грі: чиє виконання народ визнає найліпшим — за того вийде заміж. Кожний легінь грав на своєму інструменті найулюбленішу мелодію. Та ж виконання було таким майстерним, що жодний не одержав переваги. Тоді дівчина звеліла кожному зіграти одну й ту ж пісню, — але й цього разу не розсудили найкращого... Залишилося останнє — грати легіням разом. Та від сумісної гри народилася нечувана досі, чарівна музика і народ вирішив — не слід розлучати легінів. А музику ту назвали ТРОЇСТОЮ МУЗИКОЮ... Створення троїстої музики, як основи розвитку народної інструментальної творчості, було великим досягненням у житті простого люду. Відомо, що східні слов’яни (росіяни, українці, білоруси) з найдавніших часів користувалися музичними інструментами: бубнами, тарілками, рогами, трубами, сурмами, піпелями, сопелями, гуслями, гудками та ін. Під час формування народностей були створені вже суто національні інструменти — російська балалайка, українська кобза або бандура, білоруські цимбали, які помітно поповнили загальнослов’янський інструментарій. На Україні протягом віків викристалізовувались різноманітні за складом народні інструментальні ансамблі. Спочатку в цих ансамблях провідну роль відводили гуслям. Та коли був створений класичний зразок скрипки, утворюється ансамбль троїстої музики. Він зберігся і відіграє визначну роль у народному музичному побуті і в наш час. Назвали цей ансамбль троїстою музикою тому, що до його складу входять три виконавці: скрипаль, цимбаліст (або виконавець на іншому інструменті) та бубніст. Найбільш розповсюджені типи троїстої музики такі: скрипка, басоля і бубон — в центральних областях України; скрипка, цимбали, бубон або ж барабан — в західних областях. Тепер, залишивши за собою традиційну назву, українські інструментальні ансамблі, значно розширили свій склад. Вони укомплектовуються в основному з таких інструментів: струнні — скрипка, басоля (віолончель) або контрабас, цимбали, рідше — бандура; духові — флейта, кларнет, сопілка (денцівка або флояра), зрідка труба або корнет в строї-сі-бемоль, тромбон педальний в строї-до; клавішні — гармонія або баян; ударні — барабан разом з мідними тарілками чи бубон. Перелічені струнні, духові та ударні зустрічаються в народних ансамблях у найрізноманітніших поєднаннях. Проте, є провідні, без яких укомплектування неможливе — це скрипка та цимбали. Скрипці, як правило, належить основна роль в будь-якому за складом ансамблі.
- Витоки української культури.
- Обрядовість на Україні.
- Писемність і література в дохристиянській Русі.
- Демонологія українців.
- Роль братства в культурному житті України XIV-XVII ст.
- Народний епос.
- «Розстріляне відродження» як явище початку XX століття в Україні.
- Трипільська культура.
- Явище шестидесятництва в українській культурі .
- «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
- Культура скіфів та сарматів.
- Формування української нації. Походження назви «Україна»
- Своєрідність полемічної літератури.
- Народний одяг.
- Народне житло.
- Відродження архітектури і живопису у I половині XIX ст.
- Календарно – обрядовий фольклор.
- Традиційна кухня українців.
- Родинно – обрядовий фольклор.
- Освіта за часів Ярослава Мудрого.
- Ремесла в Україні
- Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі.
- Народна медицина.
- Українське бароко.
- Культурно – просвітницька діяльність п.Могили.
- Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
- Діяльність Кирило – Мефодіївського братства.
- Література, театр, музика у XVII-XVIII ст.
- Києво – Печерський патерик
- Виникнення професійного театру в Україні.
- Феномен модернізму в українській культурі
- Апокрифи.
- Специфіка українського романтизму.
- Сучасний театр.
- Літописи.
- Українська шкільна драма.
- Розвиток Київської Русі за часів князя Володимира.
- «Повчання дітям» Володимира Мономаха
- Явище шестидесятництва в українській культурі.
- Романське і готичне мистецтво у Галицько – Волинському князівстві.
- Музика і театр у Київській Русі.
- Розвиток української літературної мови у xіх ст.
- Іконопис при давньоруських монастирях.
- «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
- Архітектура, живопис у XVII – XVIII ст.
- Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
- Слов’янська міфологія.
- Музика Київської Русі.
- «Велесова книга» як пам’ятка культури давніх слов’ян.
- Києво – Печерська лавра як найбільший культурний центр київської Русі.
- Сучасне архітектурне мистецтво.
- Одяг українців. Його оздоблення.
- Релігія дохристиянської Русі. Пантеон богів.
- Петриківський розпис.
- Сучасний живопис.
- Гончарства в Україні.
- Проповіді часів Київської Русі.
- Троїсті музики. Їх роль у розвитку культурного життя українців.
- Військова тематика іконописання.
- Обрядові пісні.
- Софія Київська - найвизначніша пам’ятка Київської Русі.
- Запорозька Січ. Її роль в історії української культури.
- Фрески і мозаїки в храмових розписах хі – хіі ст.
- Церковний спів за часів Київської Русі.
- Побудова міст за часів Володимира.
- Етапи історичного розвитку Києва.
- Пореч і Гліб – перші слов’янські святі.
- Сказання
- Рельєфні орнаментальні прикраси Успенського собору та Михайлівського золотоверхого монастиря.
- Сучасний літературний процес.
- Легенди литовської України.
- Видатні іконописці Григорій та Апопій (кінець хі – початок хіі ст.)
- Концепції виникнення культури.
- Література рідного краю.
- Найвідоміші свята українців.
- Рушники. Їх види, оздоблення.
- Філософські погляди г.Сковороди.
- Січневі народні свята.