Києво – Печерська лавра як найбільший культурний центр київської Русі.
Киево-Печерская Лавра — один из первых по времени основания монастырей на Руси. Основан в 1051 году при Ярославе Мудром монахом Антонием, родом из Любеча.
Сейчас Лавра состоит из трех групп сооружений: Верхняя лавра, Ближние пещеры, а немного дальше на возвышенности, здания Дальних пещер. Главной достопримечательностью Лавры являются пещеры, где уже почти 1000 лет хранятся мощи основателей монастыря Федосия и Антония, Ильи Муромца, летописца Нестора, а также мощи еще 118 праведников.
К XI в. Монастырь стал центром христианства в Киевской Руси. В XII веке монастырю присвоили звание “Лавры” – главного большого монастыря. Со второй половины XI века Киево-Печерская лавра активно застраивается каменными сооружениями. В это время появляются такие знаменитые сооружения как Успенский собор, Трапезная и Троицкая церкви. К концу XII века монастырь обнесли каменной стеной. К концу XII столетия монастырь имел огромный авторитет в обществе и влиял на общественную жизнь государства. Именно в стенах Кево-Печерской лавры жил и работал летописец Нестор, который написал «Повесть временных лет». Обитель являлась культурным центром Киевской Руси.
Жизнь основателей Киево-Печерского монастыря воспринималась как моральный подвиг. Отречение монахов от мирских соблазнов, их аскетизм вызывали у верующих благоговение не только к инокам, а и к христианству в целом. Это обусловило благосклонность власти к монастырям. Князья и бояре поддерживали монахов, дарили им золото, серебро, землю с крепостными крестьянами, разные угодья.
Огромный вклад внес Печерский монастырь в развитие отечественной культуры. Этому способствовала довольно значительная концентрация в нем просвещенных людей. Еще в ХІ в. здесь зародилось летописание. Первым известным нам летописцем был Илларион (в схиме Никон) - игумен Печерского монастыря (1077-1088 гг.). В стенах Печерской обители жил и творил первый историк нашей страны Нестор Летописец. В 1113 г. он закончил "Повесть временных лет" - первая систематизированная летопись по истории нашей Родины.
Талантливым церковным писателем был прп. Феодосий. Известны его послания, поучения, письма.
В первой половине ХІІІ в. печерские монахи Нестор, Поликарп и Симон создали "Патерик Печерский”, который прославлял святых отцов Антония, Феодосия, Никона, Николу Святошу и других подвижников, живописцев, врачей. Кроме того, Патерик содержал много сведений по истории монастыря, о духовной жизни и быте монахов, о строительстве обители. Это своеобразный историко-этнографический документ, охватывающий период с ХІ по ХІІІ вв. Он был напечатан в 1661 г. в типографии Киево-Печерской лавры.
Согласно Студийскому уставу, каждый монах должен был читать рукописные книги, хранящиеся в монастырской библиотеке. Уже в то время монастырь имел значительное книгохранилище, которое позднее пополнилось довольно большим количеством собственных книг князя-монаха Николы Святоши.
В Печерском монастыре в ХІ в. развивалось и изобразительное искусство, ярким представителем которого был монах Алипий. Он стал первым иконописцем Киевской Руси, научившись этому искусству у греков.
Печерская обитель считается также центром медицины Киевской Руси. Известнейшим врачом монастыря был Агапит. Также известные имена врачей Алипия, Дамиана, Григория и др. В монастырь за медицинской помощью обращались даже великие князья. Здесь в начале ХІІ в., на средства правнука Ярослава Мудрого черниговского князя Святослава Давыдовича, была создана первая больница Киевской Руси. На основе этой больницы позднее возник Никольский Больничный монастырь с церквями, больницей и аптекой, который входил в состав Киево-Печерской лавры. Медицина в монастыре развивалась на базе народной врачебной практики, а также использования достижений медицинских знаний зарубежных стран.
- Витоки української культури.
- Обрядовість на Україні.
- Писемність і література в дохристиянській Русі.
- Демонологія українців.
- Роль братства в культурному житті України XIV-XVII ст.
- Народний епос.
- «Розстріляне відродження» як явище початку XX століття в Україні.
- Трипільська культура.
- Явище шестидесятництва в українській культурі .
- «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
- Культура скіфів та сарматів.
- Формування української нації. Походження назви «Україна»
- Своєрідність полемічної літератури.
- Народний одяг.
- Народне житло.
- Відродження архітектури і живопису у I половині XIX ст.
- Календарно – обрядовий фольклор.
- Традиційна кухня українців.
- Родинно – обрядовий фольклор.
- Освіта за часів Ярослава Мудрого.
- Ремесла в Україні
- Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі.
- Народна медицина.
- Українське бароко.
- Культурно – просвітницька діяльність п.Могили.
- Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
- Діяльність Кирило – Мефодіївського братства.
- Література, театр, музика у XVII-XVIII ст.
- Києво – Печерський патерик
- Виникнення професійного театру в Україні.
- Феномен модернізму в українській культурі
- Апокрифи.
- Специфіка українського романтизму.
- Сучасний театр.
- Літописи.
- Українська шкільна драма.
- Розвиток Київської Русі за часів князя Володимира.
- «Повчання дітям» Володимира Мономаха
- Явище шестидесятництва в українській культурі.
- Романське і готичне мистецтво у Галицько – Волинському князівстві.
- Музика і театр у Київській Русі.
- Розвиток української літературної мови у xіх ст.
- Іконопис при давньоруських монастирях.
- «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
- Архітектура, живопис у XVII – XVIII ст.
- Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
- Слов’янська міфологія.
- Музика Київської Русі.
- «Велесова книга» як пам’ятка культури давніх слов’ян.
- Києво – Печерська лавра як найбільший культурний центр київської Русі.
- Сучасне архітектурне мистецтво.
- Одяг українців. Його оздоблення.
- Релігія дохристиянської Русі. Пантеон богів.
- Петриківський розпис.
- Сучасний живопис.
- Гончарства в Україні.
- Проповіді часів Київської Русі.
- Троїсті музики. Їх роль у розвитку культурного життя українців.
- Військова тематика іконописання.
- Обрядові пісні.
- Софія Київська - найвизначніша пам’ятка Київської Русі.
- Запорозька Січ. Її роль в історії української культури.
- Фрески і мозаїки в храмових розписах хі – хіі ст.
- Церковний спів за часів Київської Русі.
- Побудова міст за часів Володимира.
- Етапи історичного розвитку Києва.
- Пореч і Гліб – перші слов’янські святі.
- Сказання
- Рельєфні орнаментальні прикраси Успенського собору та Михайлівського золотоверхого монастиря.
- Сучасний літературний процес.
- Легенди литовської України.
- Видатні іконописці Григорій та Апопій (кінець хі – початок хіі ст.)
- Концепції виникнення культури.
- Література рідного краю.
- Найвідоміші свята українців.
- Рушники. Їх види, оздоблення.
- Філософські погляди г.Сковороди.
- Січневі народні свята.