Фрески і мозаїки в храмових розписах хі – хіі ст.

Жанри монументального живопису  - фреска і мозаїка — складалися на основі візантійських шкіл. Фресками — розпис водяними фарбами по сирій штукатурці — вкривалися стіни православних храмів. Мозаїчні зображення складалися зі смальти — кубиків спеціального кольорового скла, секрет виготовлення якого прийшов з Візантії і був втрачений під час монголо-татарського ярма. У Софіївському соборі головна мозаїка — велична і сувора фігура Христа-Вседержителя на склепінні центрального купола. Не менж величнішим є зображення Богоматері Оранти.

Мозаїками були прикрашені храми Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенський собор Печерського монастиря. Мозаїка цих храмів за композиційною схемою нагадувала Софійський собор, але зруйнування цих храмів у ХХ ст. знищило ці витвори давнього мистецтва. Проте дещо вдалося врятувати. Із Михайлівського храму збереглися композиція «Євхаристія», зображення Дмитрія Солонського, Стефана і Фадея. У порівнянні із Софійським собором мозаїки Золотоверхого насичені більш яскравими кольорами, мають чіткіші лінії, більшу динаміку, а його персонажі наділені індивідуальними рисами.

Із початку ХІІ ст. храми починають прикрашатися переважно фресками, мозаїки вже не використовуються. Проте за своїм стилем виконання фрески нагадують мозаїки. Вони, як правило, прикрашали всі стіни храмів. У фресковому живописі теж прослідковуються зміни: зображення робляться тонкими лініями, постаті стають динамічнішими, фарби яскравішими. Цікавими є фрески Кирилівської церкви, церкви Спаса на Берестові.

 Видатним живописцем Київської Русі був Аліпій (Алімпій, Олімпій) Печерський (бл. 1050—1114). Живопису він навчався у візантійських майстрів, які розписували храми Києва. Аліпій брав участь у розписі Успенського собору Києво-Печерської лаври. Згодом він став ченцем і прославився написанням ікон, деякі з яких уважаються чудодійними. За переказами, саме він виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

2. Содержание

   • Витоки української культури.
   • Обрядовість на Україні.
   • Писемність і література в дохристиянській Русі.
   • Демонологія українців.
   • Роль братства в культурному житті України XIV-XVII ст.
   • Народний епос.
   • «Розстріляне відродження» як явище початку XX століття в Україні.
   • Трипільська культура.
   • Явище шестидесятництва в українській культурі .
   • «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
   • Культура скіфів та сарматів.
   • Формування української нації. Походження назви «Україна»
   • Своєрідність полемічної літератури.
   • Народний одяг.
   • Народне житло.
   • Відродження архітектури і живопису у I половині XIX ст.
   • Календарно – обрядовий фольклор.
   • Традиційна кухня українців.
   • Родинно – обрядовий фольклор.
   • Освіта за часів Ярослава Мудрого.
   • Ремесла в Україні
   • Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі.
   • Народна медицина.
   • Українське бароко.
   • Культурно – просвітницька діяльність п.Могили.
   • Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
   • Діяльність Кирило – Мефодіївського братства.
   • Література, театр, музика у XVII-XVIII ст.
   • Києво – Печерський патерик
   • Виникнення професійного театру в Україні.
   • Феномен модернізму в українській культурі
   • Апокрифи.
   • Специфіка українського романтизму.
   • Сучасний театр.
   • Літописи.
   • Українська шкільна драма.
   • Розвиток Київської Русі за часів князя Володимира.
   • «Повчання дітям» Володимира Мономаха
   • Явище шестидесятництва в українській культурі.
   • Романське і готичне мистецтво у Галицько – Волинському князівстві.
   • Музика і театр у Київській Русі.
   • Розвиток української літературної мови у xіх ст.
   • Іконопис при давньоруських монастирях.
   • «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
   • Архітектура, живопис у XVII – XVIII ст.
   • Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
   • Слов’янська міфологія.
   • Музика Київської Русі.
   • «Велесова книга» як пам’ятка культури давніх слов’ян.
   • Києво – Печерська лавра як найбільший культурний центр київської Русі.
   • Сучасне архітектурне мистецтво.
   • Одяг українців. Його оздоблення.
   • Релігія дохристиянської Русі. Пантеон богів.
   • Петриківський розпис.
   • Сучасний живопис.
   • Гончарства в Україні.
   • Проповіді часів Київської Русі.
   • Троїсті музики. Їх роль у розвитку культурного життя українців.
   • Військова тематика іконописання.
   • Обрядові пісні.
   • Софія Київська - найвизначніша пам’ятка Київської Русі.
   • Запорозька Січ. Її роль в історії української культури.
   • Фрески і мозаїки в храмових розписах хі – хіі ст.
   • Церковний спів за часів Київської Русі.
   • Побудова міст за часів Володимира.
   • Етапи історичного розвитку Києва.
   • Пореч і Гліб – перші слов’янські святі.
   • Сказання
   • Рельєфні орнаментальні прикраси Успенського собору та Михайлівського золотоверхого монастиря.
   • Сучасний літературний процес.
   • Легенди литовської України.
   • Видатні іконописці Григорій та Апопій (кінець хі – початок хіі ст.)
   • Концепції виникнення культури.
   • Література рідного краю.
   • Найвідоміші свята українців.
   • Рушники. Їх види, оздоблення.
   • Філософські погляди г.Сковороди.
   • Січневі народні свята.