3 Формування та розвиток класичного танцю.

Класичний танець у процесі формування, поглинання багатьох факторів танці, такі як народні танці, мова жестів, і збереження стародавніх бойових мистецтв акробатики посуд, картини, скульптури і поезії, роман сліди танцювальні рухи або текстовим описом. Крім того, з урахуванням регіональних, національних, етнічних традиційної культури і звичаїв, етикету і моральних, релігійних, естетичних і навіть політичної філософії глибокий вплив. Класичний танець не є статичною, вона з естетичної ідеї соціальної реальності і часи змінюються, і змінити відповідним чином.

Різних регіонів, країн і народів, мають свій власний унікальний стиль класичного танцю. Такі, як індійський класичний танець Бхаратанатьям, шість основних традиційних танців флори композиції одне з його особливостей є багатою і конкретний зміст мови жестів . Європейського класичного танцю в цілому відноситься до балету, із суворим нормам і дуже стислому програмі танців навички.

Система класичного танцю, що сформувалась протягом багатьох віків і відібрала в свій арсенал виразних засобів найдоцільніше, найкорисніше з великої кількості рухів, здатна підготувати виконавця до засвоєння будь-якого напряму сценічної танцювальної культури. Саме тому «Методика викладання класичного танцю» - одна з найголовніших дисциплін в процесі підготовки хореографів у ВНЗ.

Крім того, рівень опанування класичним танцем слід розглядати як одну з необхідних умов для забезпечення якості навчання, що не лише розвиває тіло танцюриста, але й формує культуру спілкування, художній смак, тобто збагачує виконавців як фізично, так і духовно.

Оволодіння основами класичного танцю поєднує в собі суворе дотримання правил виконання рухів і вправ з розвитком творчої свободи, пошуком індивідуальних прийомів. Якісне засвоєння матеріалу передбачає вимогливість викладача, який протягом усього терміну навчання повинен дотримуватись методики викладання, прагнути досягти правильного виконання танцювальних рухів студентами.