8 Питання

Задум написати комедію «Хазяїн» І. Карпенко-Карий виношував довго — близько десяти років. А написав її 1900 p. , коли багаті спостереження над тогочасною дійсністю, психологічні зауваження викристалізувалися у вчинки та характери героїв, склалися в яви та дії.

Комедія – один з видів драматичних творів, в якому висміюються нездорові суспільні або побутові явища, людські вади.

Сюжет, композиціяСюжет комедії автор будує на основі життєвих конфліктів, породжених законами життя.Багатий землевласник прагне досягти максимальних прибутків шляхом експлуатації робітників, розорення бідняцьких господарств. Заради наживи він іде навіть на шахрайство. Мільйонер Пузир домовляється з Маюфесом про участь у шахрайстві і дає вказівки своїм управителям посилити експлуатацію строкових робітників, позбавити їх землі. Ці плани Пузиря становлять зав'язку комедії. Під час здійснення хижацьких планів виникають  різні ускладнення, конфлікти. Стався бунт робітників і селян, розкрито шахрайство, Пузир тяжко захворів. Загострення цих конфліктів становить кульмінацію комедії.Розв'язка комедії – жалюгідне становище Пузиря, коли він дізнається про катастрофічний стан своїх справ.

Новий соціальний тип зображений драматургом у п’єсі, «Хазяїн». Він представляє яскравий тип «хазяїна». Пузир — тип нового господаря, який відповідно до свого капіталу знаходиться на тому чи іншому щаблі соціальної драбини. Пузир володіє великою капіталістичною машиною із сотнями найманих робітників. Найдосконаліші процеси наступу капіталізму на село, його могутню і руйнівну силу зображено в «серйозній комедії» «Хазяїн». Основним об’єктом зображення послужило «хозяйське колесо» мільйонера Пузиря, яке «одних даве, а другі проскакують». Воно охоплює всю систему тогочасного капіталістичного хазяйства. У цьому світі все продається, навіть інтереси ближнього. Для Пузиря немає «ні сорому, ні честі», він неперебірливий у засобах досягнення наживи. Землі у Пузиря більше, ніж у цілому графстві, всю він її заробив своєю працею. Не можна сказати, що він нерозумна людина, але неосвічена — так: "Не знаю, я на степах у Гоголя не бував". Цей вислів теж у якійсь мірі сміх крізь сльози — багата і розумна людина не знає, хто такий Гоголь. Його користолюбство не має меж. Про це яскраво говорить причина його загибелі: врятовуючи кілька зернин, що могла з'їсти гуска, він втрачає життя. 

Новаторство Карпенка-Карого доповнюється і новизною форми. Це — «серйозна комедія», яка характеризувалась відсутністю розважальних сценічних трюків, клоунади. Комізм образів і ситуацій досягається за допомогою слова. В центрі уваги — не дія, а думка, передана в діалозі, розмові чи окремій репліці. Для драми попереднього часу це було незвичним.