Висновки

Особливістю музею є показ розвитку ремесел та основних етапів еволюції народного житла і пов’язаної з ним матеріальної і духовної культури українців.

У плані забудови селянської садиби 2 пол. ХІХ ст. чільне місце займає хата. В експозиції – оздоблені розписами скрині, мисники, дерев’яні та глиняні миски, різьблені сволоки, божниці, речі побуту. Окрасою хати були тканини: рушники, килими, скатерті, ліжники, які надавали кожному житлу не тільки затишності, а й неповторності.

Вдало використано природний ландшафт та відтворено народні традиції озеленення дворів, вулиць, провулків, вигонів, майдану. Городи, сади, квітники, декоративні насадження надають музею переконливості, життєвості, дають повну уяву українського села ХІХ ст. Доповнюють експозицію музею-села двоє рукотворних озер.

Музей народної архітектури та побуту України працює з 1976 р. У мальовничій місцевості між колишнім селом Пироговим та Голосіївським лісом просто неба зібрано більше трьохсот споруд, перевезених із різних куточків нашої країни. Ці споруди — хати, млини, комори, клуні, гамазеї, стайні, стодоли — дають уяву про життя українських селян сто — двісті років тому. Найціннішими експонатами є курна хата з Волині (16 ст.), хата з Черкащини, побудована дядьком Тараса Шевченка, дерев’яні храми (XVII — XVIII ст.), церковно-парафіяльна школа з Черкащини (ХІХ ст.).

Територію музею поділено на зони, які представляють етнографічні регіони України. Це Середня Наддніпрянщина, Полтавщина і Слобожанщина, Полісся, Поділля, Карпати. Окрему групу експонатів утворюють вітряки. У відділі «Сучасне село» зібрано зразки сільських будинків 1960-70-х років.