Символіка житла
Криниця та лава для відпочинку
Селянська хата була не тільки річчю, але й досить змістовним знаком, що виконував естетичну та магічну функції. Так, просте споглядання садиби, житла та господарських споруд давало змогу визначити заможність та уподобання господаря; зручність місця для будинку та підходів до нього свідчили про шанування господарем певних народних знань; чисто підведені призьба, стіни, вікна засвідчували те ж саме і про господиню; наявність намальованих знаків, червоних квітів чи пташок на хвіртці, воротах або над вікнами промовляла про те, що у даній оселі є на виданні дівка чи парубок. Для того щоб зацікавлені мали привід зупинитися і довідатися про все детальніше, біля воріт від вулиці була закопана лава для відпочинку, а неподалік, на межі садиби з вулицею, знаходилася криниця, де можна було напитись води та напоїти коней чи волів, перепочити, почути якісь новини.
Розглядаючи хату, можна було побачити віконні та дверні пройми, пофарбовані в інтенсивно червоний колір, що символізував очищення вогнем «усього входящого». Функцію оберегу виконували також наведені крейдою хрестики навколо вікон та дверей. Оберегами слугували й рушники, якими оздоблювали вікна та двері. Їхня вишивка обов'язково відрізнялась від тієї, якою вишивали рушники для картин та ікон.
Неодмінними хатніми амулетами були часник та підкова. Останню прибивали до порога чи біля нього. Часник та різні трави розвішували навколо дверей та вікон.
Широко побутували настінні розписи, які найчастіше несли в собі віддалені мотиви календарних, релігійних та сімейних свят. Умовність форми й колориту цих розписів, далеких від натуральних рослин, свідчить про те, що вони мислились і як сакральний акт. Проте вже на кінець XIX ст. декоративні мотиви розпису традиційного житла чимдалі втрачали свій символічний зміст.
Настінні розписи традиційно розміщували переважно трьома горизонтальними смугами: середня визначалася висотою вікон, а дві інші — відстанню від вікон до даху та призьби. Триподільна система — явище не випадкове, адже й житло також ділиться по вертикалі на три частини: призьба, стіни, дах. У житловій кімнаті найчастіше було три вікна, на фасадній стіні — три отвори (двері та два вікна), більшість традиційних хат мала триподільне планування. З появою віконного скла великих розмірів швидко набули широкого побутування вікна на три шибки.
- Музеї народної архітектури україни
- 2.1. Народна архітектура України як унікальне явище культури.
- 2.2. Музеї народної архітектури в Україні – історія створення, основні принципи експозицій.
- 2.3. «Музей просто неба» в Пирогові.
- Дерев’яна архітектура
- Символіка житла
- Інтер'єр житла
- Екстер'єр хати
- Експозиції музею
- Середня Наддніпрянщина
- Церква Святої Великомучениці Параскеви
- Полтавщина-Слобожанщина
- Карпати
- Вітряки
- Південь України
- 2.4. Львівський скансен. Історія Музею народної архітектури та побуту у Львові:
- «Бойківщина»
- «Лемківщина»
- «Гуцульщина»
- 2.5. Музей народної архітектури та побуту в Ужгороді.
- 2.6. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
- Об'єкти музею
- Найдавніші будівлі і пам'ятки
- Двори та громадські будівлі 16-19 століть
- 2.7. Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне
- Висновки
- Список використаної літератури