Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань.

• Пригадайте, який розділ ми вивчаємо на уроці читання. (Твори зарубіжних письменників.)

• Якій темі присвячено сьогоднішній урок позакласного читання? («У світі чарівної казки О.Пушкіна».)

III. Повідомлення теми і мети уроку.

— Готуючись до цього уроку, ви прочитали казки, вчилися виразно читати в особах, відтворили епізоди казок у своїх малюнках і аплікаціях.

А сьогодні на уроці позакласного читання ми здійснимо дивовижну подорож у світ чарівної казки російського й світового поета О.Пушкіна.

IV. Опрацювання матеріалу уроку. Повідомлення про життя поета.

— Твори О.Пушкіна увійшли до скарбниці світової літератури. Хоча життя Пушкіна було недовге, але цікаве.

2-й учень. Олександр Сергійович Пушкін народився в Москві 6 червня 1799 року у дворянській сім'ї.

Батько поета захоплювався літературою і зібрав велику бібліотеку.

Пушкін отримав домашню освіту й виховання, звич­не для дітей дворянських сімей. Батьки читали дітям французькі книжки Й розмовляли вдома тільки фран­цузькою мовою. І дітям вони дали французьку освіту, запросивши для навчання гувернанток та гувернерів.

3-й учень. З раннього дитинства поет майже не говорив російською мовою й не знав її. Його пер­шими вчителями рідної мови були бабуся Марія Олексіївна, яка чудово володіла російською, няня Ори-на Родіонівна — майстриня співати народні пісні — та «дядька» Микита Козлов, який пройшов із Пушкіним весь його життєвий шлях.

4-й учень. Орина Родіонівна не тільки співала Пушкіну пісні, вона була ще й чудовою казкаркою. Олександр Сергійович почув від неї багато казок і за­писав деякі з них у віршованій формі.

У листі до свого брата Льва він писав: «...До обеда пишу записки, после обеда езжу верхом, вечером слушаю сказки. Что за прелесть эти сказки! Каждая єсть поэма!»

Сторінками казок Пушкіна.

Робота над «Казкою про царя Салтана».

• Які казки поета ви прочитали? (Відповіді учнів.)

• А зараз запрошуємо поринути у світ пушкінської чарівної казки. І першу сторінку його відкриє аудіозапис літературної композиції у виконанні Інокентія Смоктуновського.

• А ви уважно слухайте і скажіть, з якої казки цей уривок.

Слухання аудіозапису.

• Уривок з якої казки щойно прозвучав? («Казки про царя Салтана».)

• Яких героїв казки ви впізнали?

• Чому молода цариця із сином опинилися вокеані? (Через заздрість і намовляння ткалі, кухарки, свахи-баби Бабарихи.)

Виразне читання в особах.

— Послухаємо виразне читання уривку, в якому розповідається про те, як царевич урятував царівну Лебідь.

Бесіда після виразного читання.

• Як царівна Лебідь віддячила Гвідону за поря­тунок? (На острові з явився славний град, у якому він почав князювати.)

• Чому молодий князь сумує у своєму граді? (Хоче бачити батька і землю, де народився.)

• Як допомогла йому Лебідь? (Перетворила його на комара.)

• Чому кухарка, ткаля, баба Бабариха відмовляють Салтана відвідати славний град Гвідона?

• Які ж дива на острові Гвідона змушують Салтана все-таки відвідати славний град?

• Давайте послухаємо читання в особах про ці дива. Учні читають в особах уривок із казки, в якому розповідається про останню зустріч царя Салтана із корабельниками.

Рефлексія.

• Яких людей висміює поет у цій казці? (Заздрісних, які намовлянням і обманом шкодять іншим.)

• Що ж він схвалює? (Доброту, чуйність.)

• Підсумуємо сказане. Ткаля, кухарка, баба Баба­риха втілюють образи заздрісних, підступних, пихатих людей, а цариця і князь — жертви злих витівок. Навіть у біді вони залишаються добрими і чуйними. Гвідон визволяє царівну Лебідь від злого чаклуна. До того ж вони вміють прощати і не тримати зла.

Чого ж учить казка? (За будь-яких обставин залиша­тися добрими, милосердними, чуйними людьми.)

Робота над «Казкою про золоту рибку».

— Перегорнемо наступну сторінку пушкінських ка­зок. Хто є головною героїнею цієї казки, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Не ходжу і не літаю,

Ну-бо, спробуй, дожени!

Я буваю золотою —

Швидко в казку зазирни! (Золота рибка.)

• У якій казці О.Пушкіна є така героїня? (У «Казці про золоту рибку».)

• Назвіть дійових осіб цієї казки. (Старий, стара, золота рибка.)

• Як жили дід із бабою? (Бідно.)

• Яким поет змалював діда? (Добрим, чемним, на­полегливим, працьовитим, покірним, щедрим, простим.)

Учитель фіксує відповіді на дошці.

• Чому ви зробили такі висновки? (Він добрий, бо відпустив рибку, нічого не вимагаючи. Чемний — завжди звертався до золотої рибки ввічливо, благаючи. Наполе­ гливий, працьовитий, тому що закидав у море сіті, поки не зловив хоч однієї рибини. Покірний — майже не перечив примхливій, сварливій бабі. Простий, щедрий — жодного разу для себе нічого не попросив і відчував незручність за жадібність і примхи своєї старої.)

• Скільки разів стара відправляла діда до золотої рибки? (5разів.)

• Чого ж вона бажала? (Ночви, хату, бути дво­рянкою, а потім вільною царицею, та ще й володаркою морською.)

• Чому баба залишилася біля землянки із розбити­ми ночвами? (Через свою жадібність, нерозважливість, лайливість.)

Робота над «Казкою про золотого півника» і «Казкою про попа і його робітника Балду».

• У якій казці і хто був покараний за те, що не вмів тримати свого слова? (Дар Дадон у «Казці про зо­лотого півника».)

• У якій казці поет прославляє працьовитість, ро­зум, мудрість, розважливість, винахідливість? (У«Казці про попа і його робітника Балду».)

— Хто був майстром на всі руки? (Балда.) Конкурс «Інсценізація уривків казок».

Клас поділений на чотири команди: «Півник», «Дзер­кальце», «Рибка», «Лебідь», кожна з яких презентує емблему, створену заздалегідь.

Журі — гості, присутні на уроці. Вони оцінюють роботу груп і вносять записи у картку оцінювання.