Використання мультимедійних технологій

Педагог... має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття

— око, вухо, голос,чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак

— узяли участь в акті запам'ятовування... За такого дружного сприяння всіх органів

в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять.

К.Ушинський

Інформаційні технології — вимога сьогодення, що дає змогу створити суспільство, засноване на знаннях. Новітні інформаційні технології стрімко увірвалися в усі сфери нашого життя, стали такою ж реальністю, як телефонний зв'язок чи подорожування літаком. Вони спрощують спілкування та співробітництво. Суспільство, яке дбає про своє майбутнє, має усвідомити колосальні можливості, привнесені новими інформаційними технологіями, та навчитися грамотно застосовувати їх, насамперед в освіті.

Можливості сучасного уроку й системи освіти за­галом значно розширюються завдяки використанню мультимедійних, інтерактивних технологій, Інтернету. Сьогодні перед педагогами стоїть важливе завдан­ня — виховати та підготувати молодь, здатну активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов'язаний з Інформацією. Ні для кого не є новиною, що нині дитина опановує комп'ютер раніше, ніж навчається грамотно писати та критично читати. Згідно із сучасною концепцією навчання дедалі більша увага приділяється оптимізації та індивідуалізації шкільної освіти.

Визначення стратегічних пріоритетів учителя по­чаткових класів відбувалося у контексті становлення нової освітньої парадигми, що випливає з необхідності реалізації особистісно орієнтованої освіти. Це перед­бачає широкий пошук нових підходів, педагогічних технологій, адекватних динаміці розвитку суспільства, нових інформаційних технологій, комп'ютерну підтримку викладання предметів, використання освітніх комп'ютерних програм.

Глобалізація сучасного інформаційного світу призве­ла до утвердження медіакультури практично в усіх галу­зях людського життя, зокрема й в освітньому просторі. Сучасні інформаційні технології відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді.

Медіа освіта орієнтована на підготовку молоді до життя в нових інформаційних умовах, до повноцінного сприймання різноманітної інформації, на оволодіння способами спілкування на основі су­часних Інформаційних технологій, умінням критично осмислювати інформацію.

Швидкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) відкриває людству нові можливості в освіті, висуваючи натомість нові вимоги до навчання. Розвиток так званого «інформаційного простору» ви­магає від сучасної школи модифікації окремих аспектів її діяльності, які вже не задовольняють усіх потреб інформаційного суспільства.

Реструктуризація світового економічного і політичного порядку, особливо в Європі, серед бага­тьох інших змін у суспільстві вимагає запровадження нового змісту І методів навчання. Саме використання ІКТ дає нам можливість змінити зміст освіти. На мій погляд, комп'ютерні технології сприяють:

• кращому сприйняттю й засвоєнню дітьми на­вчального матеріалу;

• зростанню інтересу до пізнання;

• індивідуалізації навчання;

• розвитку творчих здібностей учнів;

• скороченню видів роботи, що стомлюють дітей;

• використанню різних аудіовізуальних засобів (музики, графіки, анімації) для збагачення змісту і посилення мотивації навчання;

• більш динамічній подачі матеріалу;

• формуванню в учнів адекватної самооцінки та створенню умов для самостійної роботи;

• самоосвіті й самовдосконаленню особистості учня й учителя;

• засвоєнню І учнями, й учителями нових важливих знань, умінь, навичок.

До того ж ІКТ можуть використовуватись в усіх видах урочної й позаурочної діяльності, ідеально підходять для вивчення й викладання предметів у початкових класах (математики, української мови, читання та ін.). Усе більше навчальних закладів, корпоративних і державних структур у державах СНД починають ви­користовувати мультимедійні засоби навчання (МЗН) на практиці.

Останнім часом у педагогічному середовищі все частіше можна почути слово «інновація». І ставлення до нього з боку педагогів є різним: від повного не-сприйняття до повного схвалення. Та незалежно від ставлення до інновацій усі розуміють, що нині потрібно запроваджувати певні зміни в навчально-виховному процесі, бо сучасні школярі не хочуть вчитися, вони не привчені думати, аналізувати і т. п.

Згадаємо дитячий конструктор: зі стандартних де­талей діти складають «дорослі» механізми, зовсім різні за призначенням і складністю. Можливо, кожен з нас зможе полегшити своє вчительське життя, створивши власний «конструктор» для моделювання уроку. На­бором «деталей» для цього «конструктора» стануть різні прийоми або їх комбінації, а застосування їх на різних етапах уроку дасть змогу досягати в кожному конкретної мети.

Ви спитаєте, а де ж узяти «деталі» для цього «конструктора»? Ці «деталі» (тобто прийоми) є в педагогічній пресі, у досвіді роботи колег, а також, звичайно, в арсеналі кожного вчителя. Головна вимога до цих прийомів — їх результативність.

Використання комп'ютерної техніки і комп'ю­терних технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує нові шляхи подачі Інформації, дає можливість для випробування власних ідей та проектів.

Використовувати інформаційні технології мож­на по-різному, відповідно до потреб конкретного типу уроку, рівня володіння різними програмами та наявності сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти. Ці способи використання ІТ можна класифікувати за такими критеріями:

• використання інформаційних технологій як у фронтальній, так і в груповій роботі;

• переважно фронтальні форми роботи;

• використання електронних підручників тільки як засобу самонавчання;

• використання окремих типів файлів (зображення, відео, аудіо, анімації) з електронних засобів навчаль­ного призначення, з дистанційних курсів, із певних матеріалів мережі Інтернет;

• створення власних уроків через Інтеграцію різних об'єктів у один формат — презентації, WеЬ-сторінки, кон­структор уроків, мається на увазі послуга, що надається в багатьох електронних засобах навчального призначення.

Прийом (елемент) «Здивуй».

Учитель знаходить такий кут зору на навчальний матеріал, за якого навіть цілком звичайне стає дивним.

Добре відомо, що ніщо так не привертає увагу і не стимулює роботу розуму, як дивовижне і невідоме.

Цей прийом можна застосувати і на уроці природо­знавства під час вивчення теми «Вода».

— Одного разу, — говорить учитель, — в одній африканській країні учням читали оповідання про дивну країну, в якій люди ходять по воді! І найдивовижніше, що ця розповідь була правдива! А тепер подивіться у вікно! Хіба взимку ми не ходимо по воді (тобто по снігу)? Ми так звикли до води, що не зауважуємо, а часто й не знаємо її дивних властивостей.

Увага учнів на уроці забезпечена.

На уроках з курсу «Я і Україна» (природознавство) виникають певні проблеми, труднощі під час перевірки домашнього завдання: діти не вміють виділяти головне з тексту, їм важко переказувати прочитане, тому зруч­но використовувати на заняттях інтерактивну вправу «Незакінчене речення», яка зберігає час на уроці, тренує пам'ять учнів, допомагає їм навчитися відповідати чітко, лаконічно.

Наведемо приклад використання цієї вправи.

За кожну правильну відповідь нараховується 2 бали. Перевірка здійснюється за сигнальними картками.

1. На південь від зони мішаних лісів зима стає коротшою, теплішою. Ліси чергуються з безлісими ділянками. Ця зона називається... (лісостеповою).

2. Безкраї, рівнинні, безлісі простори називаються...(степами).

3. Літо у степах... (довге, сонячне, спекотне).

4. Зима в степах... (коротка, холодна, малосніжна).

5. У степовій зоні найродючіший на Землі ґрунт —...(чорнозем).

6. Коли в ґрунті ще достатньо вологи, з'являються ранньоквітучі рослини:... (півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки).

На уроках під час розгляду нової теми доцільно ви­користовувати інтерактивну вправу «Мозковий штурм».

У ході виконання вправи діти висловлюють свої ідеї, коментарі, наводять фрази, слова, пов'язані із певним пи­танням. Усі пропозиції записуються на дошці в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

Інтерактивна вправа «Навчаючи — учусь» («Броунівський рух»),

1. Учитель заздалегідь готує картки різних кольорів із фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня (картки можуть повторюватись).

2. Картки з фактами, що стосуються теми уроку, роздаються учням.

3. Протягом кількох хвилин учні ознайомлюються з інформацією, поданою на картках. Учитель перевіряє, чи розуміють діти прочитане.

4. Діти ознайомлюють зі своєю Інформацією однокласників, які мають картки інших кольорів, і отримують від них нову інформацію. Кожен учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Упродовж 10 хвилин забезпечується спілкування кож­ного учня з максимальною кількістю однокласників для отримання якомога повнішої інформації. Діти можуть коротко занотувати отриману інформацію.

5. Відтворення отриманої інформації. Звіт учнів про набуті знання, про те, що вони дізналися від інших. Узагальнення набутих знань.

Як правило, підбиття підсумків уроку проходить сухо, не викликає в учнів інтересу: «що вивчили, що запам'ятали...» — бракує часу. Я пропоную при закріпленні навчального матеріалу використовувати прийом «Сенкан». Складати сенкани дуже просто і цікаво.

Сенкан — це творча робота, що має форму вірша (можна не римованого), складеного за наступною схемою:

1-й рядок — іменник, який, наприклад, називає тему уроку.

2-й рядок — означення цього іменника (два при­кметники).

3-й рядок — дія іменника (три дієслова).

4-Й рядок — речення із чотирьох слів, що передає ставлення автора сенкана до цієї теми.

5-й рядок — висновок у формі іменника (синонім — асоціація з першим словом).

Простіше кажучи, сенкан — це п'ятирядковий вірш. Наведу кілька прикладів сенканів, складених моїми учнями.

* * *

Крим.

Мальовничий, прекрасний.

Вражає, приваблює, оздоровлює.

Крим — перлина нашої України.

Здравниця.

* * *

Життя.

Багатостороннє, бурхливе. Виховує, розвиває, навчає. Дає змогу реалізувати себе.

Майбутнє.

Мова. Складна, синтаксична. Утворює, з'єднує, конструює. Предмет (інструмент) спілкування цивілізованої людини. Рідна. Як свідчить практика шкільного життя, учні дуже часто втрачають інтерес до навчально-пізнавальної діяльності, коли не бачать можливостей застосування своїх знань та не усвідомлюють їх корисності для по­всякденного життя. Така надмірна затеоретизованість навчального матеріалу є згубною для формування пізнавальних інтересів учнів. З огляду на це учням необхідно демонструвати практичне застосування теорії.

На завершення хочу навести загальну порівняльну таблицю традиційного навчання і навчання з викорис­танням мультимедійних засобів.

Інноваційні технології не тільки сприяють роз­витку самостійності та творчих здібностей учнів, а й дають можливість змінити сам процес надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп'ютер, СБ-програвач, мультимедійна дошка активізують діяльність учителя та учнів на уроці, сприяють здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, формуванню політехнічних знань, надають уроку Інтегрованого характеру. Все це сприяє покра­щенню якості навчання.

Як зазначалося вище, комп'ютеризоване навчання у загальноосвітній школі — порівняно нова форма навчання, що засновується на ширшому використанні в навчальному процесі сучасних комп'ютерних технологій. Незважаючи на свою новизну, така форма навчання стала дуже привабливим та перспективним напрямом у навчанні.

Так, іще 1995 року П.Сердюков стверджував: «...комп'ютеризоване навчання взагалі стане в майбут­ньому формою навчання, що превалює на всіх рівнях (від дитячого садка до університету), а персональний комп'ютер — найбільш популярним та ефективним засобом навчання». І дійсно, завдяки впровадженню сучасних Інформаційних технологій в освітніх закла­дах сьогодні неможливо уявити собі роботу вчителя початкових класів без використання персонального комп'ютера.