37. Інформативно-знакове тлумачення культури
Позиції адаптаціонизму та ідеаціонізму на протязі останнього часу поступово зближуються. Основою, на якій відбувається це зближення, є інформаційно — семіотична концепція культури.
Вихідним моментом інформаційно-семіотичного підходу до культури є адаптаціоністська теза про способи та наслідки людської діяльності.
Семіотика – загальна теорія знакових систем.
Діяльність — це спосіб існування людини.
Постійне формування все нових і нових завдань і засобів діяльності призводить до того, що люди поступово занурюються в штучно створений ними світ. В цьому відношенні культура протистоїть «натурі» — природі. «Культурне» — означає штучно створене, відмінне від того, що дане природою, утворилось природним шляхом, без втручання людини.
Створюючи культуру, люди відділяються від природи і створюють нове позаприродне середовище буття (іграшки та книги, одяг і меблі, скло і бетон, звуки музики та електричне світло). Сліди людського впливу має навіть те, що ми їмо та п'ємо, навіть повітря, яким ми дихаємо. Людство живе ніби на межі двох світів - існуючого незалежно від нього світу природи та світу матеріальної культури.АРТЕФАКТИ (від лат. arte — штучний, factus - виконаний) – це продукти та наслідки людської діяльності. Артефакти – це штучно створені людиною предмети і явища, виготовлені людиною речі, народжені нею думки, винайдені та використані нею засоби та способи дії. Артефакти — це феномени культури.Отже, культура є світ людської діяльності або світ артефактів.Культура являє собою світ смислів. Найбільш очевидна здатність людини наділяти свої творіння смислом проявляється у мові. А сенсозмістовну сутність має також все, що людина створює і що складає культурне середовище її буття: твори мистецтва й правила етикету, релігійні обряди і наукові дослідження, навчання і спорт тощо. Смисл будь-якого предмету відбивається у його призначенні, ролі.
Потрібно відмітити, що взяті відокремлено, поза їх відношення до людини, предмети, ніякого смислу не мають (наприклад, смисл Піраміди існує не у ній, тобто фізичних параметрах, а у культурі, творінням якої вона є. Смисл речей існує не у них, а у культурі, яка породила їх, і у тих, хто цю культуру вивчив). Із культури люди черпають можливість наділяти смислом не тільки слова і речі, але і всю поведінку і все життя в цілому. Без знання культури минулого не можливо зрозуміти наших нащадків (іл.4).
Отже, культура є не просто сукупність продуктів людської діяльності, артефактів. Культура — це і світ смислів, які людина вкладає у свої творіння і дії. І такими видами смислів виступають знання, цінності і регулятиви.
Смисли утворюються у голові людини, коли вона у відповідності зі своїми потребами пізнає, оцінює та регулює оточуючі її явища і процеси і ті, що відбуваються у ній самій. Відповідно цьому знання (те, що дається пізнанням), цінності (те, що встановлюється за допомогою оцінки) і регулятиви (те, чим регулюються дії) представляють собою три основних види смислів.Знання (когнітивний смисл) лат, cognitio — знання, пізнання — це інформація про властивості об'єкту. Може здатися, що таке визначення є тривіальним. Проте, насправді його простота недостатня. Визначення знання — одне із складних філософських питань, з приводу якого існує багато різних думок:- інформація є завжди інформація про щось, а тому в будь-якій інформації міститься якесь знання (відомості про деякий об'єкт). - знання завжди є деяке ствердження, у вигляді стверджуючого, або заперечуючого вислову.;- знання об'єктивне, тобто визначається виключно властивостями об'єкта, а не суб'єктивними особливостями- знання може бути як істинним так і помилковим. Невірне, помилкове твердження — це також знання, тільки недостовірні, якщо враховувати, що у знаннях є елемент суб'єктивності і що істинність їх — відносна;Регулятив (регулятивний смисл) — це правило або вимога, у відповідності з якою люди будують свою поведінку та діяльність.
Наявні в культурі регулятиви визначають прийняті в даній культурі норми поведінки і діяльності, тобто вказують, якими шляхами та засобами досягнення мети допустиме «нормальне», і навпаки.
- 2 . Основні теоретичні концепції культури
- 3.Основні положення концепції Шпенглера
- 4.Культура Стародавнього Єгипту
- 5. Основні види знаків
- 6. Архетипи української культури.
- 7. Запровадження християнства.
- 8.Український культурний ренесанс
- 12. Модернізм та постмодернізм
- 13.Мова як один із головних чинників розвитку нації і культури
- 14.Елітарна та масова культура
- 15.Сучасна соціокулькурна ситуація в Україні
- 16. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
- Дві групи глобальні проблеми сучасності
- 18. Національна культура і масова культура, їх співвідношення
- 19.Циклічна модель розвитку культури
- 20. Формаційний підхід соціокультурного світу, його основні етапи.
- 22.Трипільська культура.
- 23.Хто з культурологів класифікував культуру на 3 основні типи: чуттєвий, ідеаціональний та ідеалістичний?
- 24. Основні концепції міфу
- 25. Античний тип культури. Феномен «Грецького дива»
- 27.Архаїчний тип культури.Магія, культ, табу, ритуал.
- 28.Римська культура
- 29. Світоглядні засади модернізму
- 30. Розкрити та охарактеризувати стилі у мистецтві: бароко, готика, класицизм українське бароко.
- 31.Досягнення культури Київської Русі.
- 32. Основні стилі і напрямки у мистецтві
- 33. Дохристиянська культура слов’ян.
- 34. Культурологія як наука, її специфіка, структура та завдання
- 36. Охарактеризувати наступні концепції культурології: еволюціоністські, циклічні, соціологічні, теологічні. Поясніть їх специфічні риси.
- 37. Інформативно-знакове тлумачення культури
- 38. Семіотика як наукова дисципліна,її основні розділи
- 39. Основні функції культури
- 40. Знаки, які використовуються в культурі см.№5
- 41. Основні властивості символів
- 42. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- 43. Історична типологія культури
- 44. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсора.
- 45. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 46.Концепція соціокультурної динаміки Сорокіна
- 47. Поняття традиційна та інноваційна культура.
- 48.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 49. Особистість як об’єкт і суб’єкт культурної діяльності.
- 50. Духовна культура. Структура та цінності .
- 51. Світ і людина в Арабо-мусульманському типі культури
- 52. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 54.Людина і світ в сюрреалізмі
- 55. Людина в античній культурі.
- 56.Людина в середньовічній культурі
- 57.Людина в епоху Відродження
- 58.Людина в культурі новітнього часу
- 59. Мистецтво як феномен культури
- 60. Вплив глобальних процесів на розвиток культури.
- 61. Культурологічна концепція с. Хантінгтона.