36. Охарактеризувати наступні концепції культурології: еволюціоністські, циклічні, соціологічні, теологічні. Поясніть їх специфічні риси.
Еволюціоністську концепцію культури запропонували американський етнограф Льюіс Морган (1818-1881), англійський історик Едвард Тайлор (1832-1917) та англійський соціолог Герберт Спенсер (1820-1903). Узагальнивши емпіричні етнографічні матеріали, вони обґрунтували закономірності розвитку культури всіх народів. Сутність еволюціоністської концепції полягає в обгрунтуванні принципу єдності людського роду та спорідненості потреб різних народів у формуванні культури. У своїй книзі "Первісна культура" Е. Тайлор дійшов висновку, що розвиток кожного народу відбувається прямолінійно - від простого до складного. Культура, указував він, є результатом діяльності людини, специфічним способом її пристосування до навколишнього середовища. Факторами впливу на таке пристосування він назвав кліматичні умови та географічне розташування території, на якій проживає етнос. Вчений також дослідив форми функціонування культури всіх народів - звичаї, обряди, традиції, вірування, одяг, їжу, знаряддя праці, житло, мистецтво тощо, вказуючи на їх універсальність. Проте у витоках культури, вважав Е. Тайлор, лежать міф і ритуал, тобто культура постає із внутрішньої природи людини.
Циклічна модель культурної динаміки - одна з найдавніших. Повторюваність, зворотність є характерною рисою існування всього живого. Мислителі здавна простежували аналогії між соціокультурними процесами і зміною природних сезонів, рухом сонця по небосхилу, життєвими циклами. Так, Дж. Віко вважав, що культура рухається від "віку богів" (міфологічні культури) через "вік героїв" (культури героїчного епосу) до "віку людей" (осмислення світу історією). Циклічним є рух культурно-історичних типів у концепції російського соціолога М.Даниленського. Культурні організми в дослідженні О. Шпенглера проходять цикл від "дитинства" ("весни"), "юності" ("літа"), "зрілості" ("осінь") до "старості" ("зими"), від накопичення сил, їх реалізації до занепаду і загибелі культури. Локальні цивілізації А. Тойнбі підкоряються у своєму розвитку моделі циклічного руху від виникнення, росту до надлому і загибелі. Згідно з його концепцією, культурна динаміка породжена наявним викликом (з боку природного чи людського середовища): сприятливі умови розвитку цивілізації, як зовнішні, так і внутрішні, є передумовою культурної стагнації.
У концепції російського історика Л. Гумільова процес етногенезу становить цикл, що містить фази виникнення, підйому, занепаду і загибелі етносу. Головним джерелом появи етносів є результати формотворної діяльності природного середовища. Поштовхом до розвитку стає імпульс пасіонарності як прагнення і здатність змінювати середовище існування, вкорінені в підсвідомості людини. Умови для посилення пасіонарності на рівні суспільства і людини створюють вибухи у Всесвіті (пасіонарні поштовхи).
Сутність соціологічної концепції полягає в тому, що культура розглядається як цілісне утворення та складна ієрархія соціокультурних систем. Так, російський соціолог-емігрант Пітірім Сорокін (1889-1968) сформулював теорію суперсистем культури. Кожна форма культурної суперсистеми, писав він, зокрема мова, мораль, релігія, філософія тощо, має свою першооснову, яка становить матеріальне та ідеальне начала. Саме ці начала й визначають тип культури та відповідний йому світогляд.
Вчений виділив три основні типи пізнання дійсності, які лежать в основі культурної суперсистеми: чуттєвий, раціональний та інтуїтивний. Тому саме культурну систему П. Сорокін розглядає як вихідний і визначальний фактор соціального розвитку. Відкидаючи концепцію локального розвитку культур і відстоюючи принцип історичного коловороту суперсистем, учений доводив існування взаємозв'зків між культурами різних народів, підкреслював усе більше зростання інтенсивності культурних контактів між народами світу.
Кожна культурна система та її форми (мистецтво, наука, релігія, свідомість, мораль тощо) спираються на досягнення культури минулих епох, використовуючи нові творчі можливості, але, вичерпавши згодом свій внутрішній потенціал, вона також гине і дає простір новій культурі, здатній виправити, "якось оновити ту систему культури, що деградує".
Серед культурологічних теорій помітне місце посідають теологічні концепції культури. Їх основна суть зводиться до розгляду релігії як вирішальної основи розвитку культури. Так, на думку С. Пуфендорфа, культура - це проміжна ланка між людиною і Богом. Саме за велінням Божим культура впливає на природу людини і визначає її діяльність.
Концептуальні основи теологічного розуміння культури були започатковані основоположниками і провідними богословами християнства, філософами-схоластами Аврелієм Августином (354-430), Марком Боецієм (480-524), П'єром Абеляром (1079-1142), Фомою Аквінським (1225-1274) та ін. Сучасна католицька культурологія (Ж. Марітен, Е. Уінтер) ґрунтується на тому, що культура є наслідком божественного одкровення, а культурний процес - це спроба пізнати Божу мудрість та божественну першооснову світу. Усі досягнення культури, особливо духовної, пов'язані з волею Божою.
Представники православної культурологічної думки (М. Бердяєв, П. Флоренський, Л. Карсавін та ін.) доводять, що культура виникла з релігійного культу. Саме в розвитку релігійності, яка є суттю культурно-історичного процесу, можна врятувати західну цивілізацію, і в цьому аспекті завдання православної або російської культури, на думку Л. Карсавіна, є універсальним і водночас індивідуально-національним.
- 2 . Основні теоретичні концепції культури
- 3.Основні положення концепції Шпенглера
- 4.Культура Стародавнього Єгипту
- 5. Основні види знаків
- 6. Архетипи української культури.
- 7. Запровадження християнства.
- 8.Український культурний ренесанс
- 12. Модернізм та постмодернізм
- 13.Мова як один із головних чинників розвитку нації і культури
- 14.Елітарна та масова культура
- 15.Сучасна соціокулькурна ситуація в Україні
- 16. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
- Дві групи глобальні проблеми сучасності
- 18. Національна культура і масова культура, їх співвідношення
- 19.Циклічна модель розвитку культури
- 20. Формаційний підхід соціокультурного світу, його основні етапи.
- 22.Трипільська культура.
- 23.Хто з культурологів класифікував культуру на 3 основні типи: чуттєвий, ідеаціональний та ідеалістичний?
- 24. Основні концепції міфу
- 25. Античний тип культури. Феномен «Грецького дива»
- 27.Архаїчний тип культури.Магія, культ, табу, ритуал.
- 28.Римська культура
- 29. Світоглядні засади модернізму
- 30. Розкрити та охарактеризувати стилі у мистецтві: бароко, готика, класицизм українське бароко.
- 31.Досягнення культури Київської Русі.
- 32. Основні стилі і напрямки у мистецтві
- 33. Дохристиянська культура слов’ян.
- 34. Культурологія як наука, її специфіка, структура та завдання
- 36. Охарактеризувати наступні концепції культурології: еволюціоністські, циклічні, соціологічні, теологічні. Поясніть їх специфічні риси.
- 37. Інформативно-знакове тлумачення культури
- 38. Семіотика як наукова дисципліна,її основні розділи
- 39. Основні функції культури
- 40. Знаки, які використовуються в культурі см.№5
- 41. Основні властивості символів
- 42. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- 43. Історична типологія культури
- 44. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсора.
- 45. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 46.Концепція соціокультурної динаміки Сорокіна
- 47. Поняття традиційна та інноваційна культура.
- 48.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 49. Особистість як об’єкт і суб’єкт культурної діяльності.
- 50. Духовна культура. Структура та цінності .
- 51. Світ і людина в Арабо-мусульманському типі культури
- 52. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 54.Людина і світ в сюрреалізмі
- 55. Людина в античній культурі.
- 56.Людина в середньовічній культурі
- 57.Людина в епоху Відродження
- 58.Людина в культурі новітнього часу
- 59. Мистецтво як феномен культури
- 60. Вплив глобальних процесів на розвиток культури.
- 61. Культурологічна концепція с. Хантінгтона.