Тема 3-4. Становлення архетипів української свідомості. Міфологічний світ слов’ян-язичників

Лекція 3. Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства

Антропологізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду.

Структура і функції міфу, уявлення про сакральність простору і часу. Логіка міфологічного мислення: принцип антропоморфізму та закон «містичної співпричетності» (Леві-Брюль). Архетипи міфологічної свідомості. Розвиток уявлень про первісний хаос та про світове яйце як символ порядку, світоустрою.

Початкова символіка чисел. Концепція Світового Дерева як універсальної моделі організованого Всесвіту. Вертикальна (триярусна) та горизонтальна площини Світового Дерева.

Поняття «мікрокосму» та «макрокосму», їх поєднання в моделі Світового Дерева. Образ Світового Дерева в народній творчості. Трійця та Світове Дерево: семантичні паралелі.

Лекція 4. Культурна картина світу в історії етносів на теренах України

Особливості соціокультурного процесу в ранньому залізному віці. «Осьовий час» та «осьові культури» (К.Ясперс).

Ранні слов’яни: епоха раннього залізного віку; формування українського етносу: роль солярійного культу, формування архетипів “сонця”, “дороги” тощо.

Греко-скіфська пектораль з кургану Товста Могила як космологічна модель світовпорядкування й семантичний еквівалент концепції Світового Дерева.

Культурогенез слов’ян-язичників. Космологічний зміст та символіка Збруцького ідола. Ідейний пафос «Велесової книги» в контексті проблем «осьового часу».