Тема 5 Козацьке бароко в культуротворчих процесах української ідентифікації

1.Українська інтелігенція як замовник і творець художніх цінностей.

Стиль бароко – самоствердження української національної самобутності в європейському культурному просторі: козацьке (старшинське) і мазепіанське (гетьманське) бароко.

3.Меценатська діяльність Івана Мазепи у сприянні розвитку барокової архітектури і мистецтва: будови у Києві (Братський і Миколаївський монастирі, Церква Всіх Святих над брамою Києво-Печерської Лаври); реставровані храми (Собор Святої Софії, Михайлівський Золотоверхий собор, Свято-Успенський собор і Троїцька церква над Святою брамою в Лаврі); будівництво церков у Переяславі, Чернігові, Глухові, Батурині, Межигір’ї, тощо.

4.Український бароковий церковний розпис та іконографія.

Оригінальність форм та сполучення барокових мотивів з народною рослинною орнаментикою. Українська національна архітектурна школа (С.Ковнір, Ф.Старченко. І.Григорович-Барський та ін).

6.Визначні архітектурні споруди: будинки, друкарня і головна церква Києво-Печерської Лаври (1722-1729), брама Заборовського, митрополичий дім тощо.

Доба пізнього бароко (рококо) в Україні. Архітектура Г.Шеделя, Б.Маретина, В. Растреллі. Дзвінниці Михайлівського монастиря, собору Св.Софії, Покровська церква на Подолі (1722), дзвінниця Києво-Печерської Лаври (1731-45) архітектора Г.Шеделя. Львівське рококо Б.Маретина періоду 1720-80 рр.: Домініканський костьол (1749-64), Собор св.Юра (1744-64) у Львові, ратуша в Бучачі (1730), головна церква в Почаєві (177-91). Андріївська церква (1747-53), Марийський палац (1752-55) за проектами В.Растреллі. Архітектурні памятки української культури XVIII ст. Києва, Чернігівщини, Слобожанщини, Придніпров'я.

Вплив освіченого абсолютизму на різні сфери культурного життя українського простору.

Творчість Григорія Сковороди – українського просвітителя, філософа. Ментальні засади ідей Сковороди, їх наукове і культуротворче значення.