Тема 5. Київська Русь: християнський вимір української культури; феномен двовір΄я

Лекція 5. Своєрідність світоглядної парадигми доби Київської Русі: протиборство й конгруентність світоглядних засад язичництва та християнства

Всесвітньо історичне значення Київської Русі як зв’язуючої ланки між західноєвропейським (романо-германським) та східним, зокрема арабським, світом і Візантією.

Запровадждення християнства Володимиром Святославовичем (988 р.).Значення цієї події для еволюції культури.

Найвищий злет культури Київської Русі за княжіння Володимира Великого (980-1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.).

Специфіка засвоєння візантійської спадщини – творення нового образу християнської культури на слов'янському грунті. Київської Русі як культури, що виникла на грунті народної культури східних слов’ян, але разом із тим була культурою нової формації – середньовічного феодального суспільства, яка формувалась відповідно до політичних, релігійних, художніх і правових поглядів і потреб соціальної верхівки.