91. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
Історія вірша В. Сосюри "Любіть Україну"
Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш "Любіть Україну". Вірш згодом увійшов до збірки "Щоб сади шуміли". Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ "вишневої" України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов'їною мовою. У цьому вірші вилились думки і почуття, що сповнюють серце кожної людини, у ньому просто і задушевно передано те, що ми не раз відчуваємо, та не завжди можемо висловити своїми словами.
Поет саме тому поет, що німу мову душі, її мелодію може перелити в мелодію мови. Ось чому такі зворушливі, хвилюючі, такі близькі для кожного з нас рядки вірша "Любіть Україну": Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами!.. Для нас вона в світі єдина, одна В просторів солодкому чарі... У цих словах чути відгомін Шевченкового "Немає в світі України, немає другого Дніпра", але звучать вони по-новому, свіжо і по-своєму поетично. Це не просто повторення слів великого Кобзаря, це нове поетичне відкриття, лаконічне і водночас виразне змалювання нашої дійсності, що зримо постає з чудових пейзажних замальовок, створених поетом сміливо й оригінально. Не слід забувати, що вірш був написаний у 1944 році, коли в жорстоких боях українська земля була звільнена від фашистських загарбників, коли всьому світові стало відомо, що Україна непереможна, а її народ - безсмертний; що вона: Як та купина, що горить не згора, Живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових. Жагуча пристрасть і задушевний ліризм злились в єдину мелодію. Зорі і електровогні, удари серця і зойки гудків, пурпурові хмари і грім канонад - це художні деталі поетичного образу нашої України. Саме цей образ матері-Вітчизни надихав бійців на подвиги, вів до перемоги. Лише велика любов до своєї землі дала їм силу не тільки звільнити окуповану німецько-фашистськими загарбниками територію нашої країни, а й принести визволення і щастя нового життя. "Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!" - каже поет, і в цих словах розкривається вся суть справжнього патріотизму. У 1948 році збірка "Щоб сади шуміли" була удостоєна Державної премії першого ступеня. У січні 1948 року вся громадськість України вітає поета з п'ятдесятиріччям його народження, а на грудях у нього з'являється найвища урядова нагорода - орден Леніна. І привітанні Президії Спілки письменників України відзначалося, що ім'я Сосюри невід'ємне від історії розвитку української літератури, він виступав як поет-патріот, як поет гострої сучасної теми. Це була висока і справедлива оцінка поетичної творчості Володимира Сосюри. Устами широких читацьких кіл промовляло це привітання і піднімало в збудженій душі поета нові сили на дальші творчі звершення. Але знайшлися такі "критики", які у патріотичному вірші "Любіть Україну", написаному ще в 1944 році і не раз друкованому і передрукованому, вміщеному навіть у книзі, що відзначена премією, розгляділи крамолу. Вони звинувачували поета в тому, що нібито у його поезії немає образу сучасної України. Проте кожному читачеві цілком зрозуміло, що поет славить сучасну Україну, бо іншої ж на світі нема. І справді, шо було недоречне в цих повних любові й щирості рядках? Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно, живу і нову, і мову її солов'їну. Але "критики" неправильно тлумачили зміст вірша, позбавляли поета права виявляти своє національне почуття. Вірш був заборонений для читачів, автор підданий нещадній критиці й осуду за нібито "буржуазний націоналізм". Сосюра мужньо, хоч і болісно, витримав несправедливу критику, яка підточила його здоров'я, і далі продовжував писати для народу. Заклик поета любити Україну - це не націоналістичні тенденції, в чому у свій час звинувачували поета. Це велика любов, це справжній патріотизм поета. В. Сосюра звертається насамперед до молоді, бо майбутнє України пов'язане з долею молодого покоління, і від того, наскільки щиро воно любитиме Україну, залежатиме її доля. Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі…
Як та купина, що горить -- не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових.
Любіть у коханні, в труді, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою --
і вічні ми будемо з нею!
- 1.Періодизація української культури.
- 2. Культура духовна і матеріальна.
- 3. Дослідження української культури вченими.
- 4. Функції культури.(2)
- 5. Стоянки первісних людей на території України.
- 6. Трипільська культура.
- 7. Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).
- 8. Культура стародавніх слов’ян.
- 9. Формування та основні риси кам’яної доби.
- 11.Біблія в культурі українського народу.
- 12. Українські переклади Біблії.
- 222222Переклади Біблії українською мовою
- 13. Античний світ та характерні риси його культури.
- 14. Монументальний живопис , вазопис, скульптура в античних містах-полісах.
- 15.Українські скульптори (й. Г. Пінзель, і. Кавалерідзе, л. Позен, м Микешин, о. Архипенко.)
- 16. Особливості античної міфології.
- 17. Словянська міфологія.
- 18.Архітектура Київської Русі
- 1 Софія Київська
- 1.Кирилівська церква
- 19. Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- 20. Основні стилі Середньовіччя (візантійський, романський, готичний).
- 22. Творчість й.Г. Пінзеля.
- 23. Християнське мистецтво: книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі, їх оздоблення.
- 24. Фольклор і народна культура.
- 25. Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори, літературні пісні, що стали народними.
- 26. Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники.
- 27. Звичаї та обряди українців.
- 28. Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- 29. Титани європейського Відродження.
- 30. Українське культурне піднесення кінця 15- початку 17 ст.
- 31. Вишивка. Килимарство.
- 32.Писанкарство. Різьба поддереву.
- 33. Кераміка. Вироби зі скла.
- 34. Народна архітектура.
- 35. Українське національне вбрання.
- 36. Стиль бароко у світовому мистецтві.
- 37. Визначальні риси українського барокко.
- 38. Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академія.
- 39. Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- 40. Г. Сковорода – філософ, письменник, музикант.
- 42.Визначні діячі української музики 17-18 ст.
- 43. Лисенко та розвиток української музичної культури 19-початку 20 ст.
- 44.Внесок українців у світове оперне мистецтво.
- 45. Зірки української естради.
- 46. Епоха Просвітительства в Європі і в Україні.
- 47. Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- 48. Стильові течії в європейському та українському мистецтві 18-19 романтизм, сентименталізм, реалізм.
- 49. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини 19 ст.: 1) натуралізм, 2)імпресіонізм, 3)символізм, 4) неореалізм.
- 50. Українське мистецтво 19ст. Архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- 54.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- 55.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- 56.Театр корифеїв.
- 59. Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- 60. Історичний авангардизм.Неоавангардизм.
- 61. Злети і втрати української культури 20ст.
- 62. Розстріляне відродження.
- 63. Відлига і поява шістидесятників.
- 64. Постмодернізм в українському мистецтві 20-21 ст.
- 69. Картина «катерина » т шевченка.
- 70. Скит манявський як духовна памятка.
- 73.Почаївська лавра
- II. Церкви в почаївській лаврі.
- 1. Стародавні церкви.
- 2. Новий успінський собор 1771-го року.
- 3. Латинська побудова усшнського собору.
- 5. Печерна церква.
- 6. Тепла церква.
- 8. Почаївська дзвіниця.
- 9. Братський корпус.
- 75. Зарваниця.
- 76. Замки України.
- 77. Фортеці України.
- 78. «Цар-колос» Катерини Білокур.
- 79. «Українська ніч» куїнджі.
- 80.Андріївська церква
- 81. Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- 82. Шевченківські місця на Україні.
- 85. Скіфська золота пектораль
- 86. Мініатюри м. Стадницького.
- 87.Будинок з химерами Городецького
- 88. Українські дендропарки.
- 89. Знаменитий фільм Параджанова «Тіні забутих предків».
- 90. Фільм «Земля »
- 91. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- 92. Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- 93. Печера Вертеба.
- 94. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
- 95.Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
- 96. Цикл анімаційних фільмів в. Дахна про козаків.