93. Печера Вертеба.

Вертеба — гіпсова печера на Тернопільщині (Україна), розташована неподалік від села Більче-Золоте. Геологічна й археологічна пам'ятка загальнодержавного значення.

Розташована на лівому березі річки Серет за 2 км на північний захід від села Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області. Оголошена об'єктом природного-заповідного фонду розпорядженням РМ УРСР від 2 серпня1971 № 61-р. Перебуває у віданні Більче-Золотецької сільради.

Назва

Назва печери походить від давньослов'янського «вертеп» — печера, яруга.

Короткий опис

Одна з найбільших у Європі, довжина підземних ходів — 7820 м.

Печера складається з широких галерей, розділених вузькими перемичками. Стінки гладкі й темні, на склепіннях — карбонатні натічні утворення у вигляді кірок, рідше — невеликих сталактитів («бочки», аномальної будови сталагміти, «місячне молоко»). Печера складається із широких галерей, розділених вузькими перемичками. Вона сформована у верхній частині товщі крупнокристалічного гіпсу. На відміну від інших печер Поділля, у Вертебі зовсім немає кристалів вторинного гіпсу,більшість ходів заповнена мулом. Серед­ньорічна т-ра у печері 9-10° при віднос. воло­гості 92-100%.

У XIX ст. тут було знайдено понад 300 цілих посудин, більш як 35 тисяч глиняних і керамічних фрагментів, майже 120 людських фігурок, 200 знарядь із кісток та рогів, 300 виробів з кісток і каменю. Все це — зразки прадавньої Трипільської культури.

Знай­дені у Вербеті археологічні матеріали зберігаються у музеях Бор­щева, Варшави, Відня, Кракова, Львова, Терно­поля. Результати попередніх і сучасних розкопок свід­чать про функціональне призначення печери: ба­гато людей перебувало в ній протягом нетрива­лого часу в критичних ситуаціях, у період зов­нішньої небезпеки.

Історія дослідження

Вертебу виявили 1708 згодом вхід засипали. 1820 його знову відкрили і проникли в печеру . Перше офіційне повідомлення про археологічне обстеження печери датоване початком 19 ст. У 1822 році у німецькому виданні „Mіscellen” було опубліковано перші дані про відкриття печери. У статті вказано, що цю печеру відкрив Ян Хмелецький, тодішній володар села Більче-Золоте. У Вертебі ним було знайдено кістки тварин і людей, побутову кераміку, монети Римської імперії часів Гонорія і Адріана та ін. У тому ж виданні та в тому ж році дав опис Більченської печери Олександр Завадський.  Перше археологічне обстеження Вертеби зробили 1876 А. Кіркор і С. Козібродський    В 1878 р. про печеру згадується в книзі Грушецького „Про печери від Карпат до Балтики”.     В 1891 р. член антропологічної комісії краківської академії наук Г. Оссовський почав археологічні розкопки в „Вертебі”. При розкопках Г. Оссовський знайшов у вхідній частині печери на глибині 2-х метрів залишки великого кострища, навколо якого знаходились засоби праці (кремнієві сокири, долота, скребки, ножі), а також кістки оленів, ведмедів, диких кабанів. Там же знайдений посуд: глиняні миски, глечики, покриті криволінійним або спіральним орнаментом. На деяких посудинах зустрічаються зображення оленів. Цікаві прикраси – підвіски у вигляді голови бика, кістяні намиста.     Знайдені керамічні скульптури жінок (палеовенери) і одна скульптурка чоловіка. В одному із віддалених залів печер було знайдено у 1890 р під плитовим завалом чоловіче захоронення – 25 кістяків, де знаходився також посуд культового призначення.

1898—1907 — археологічні розкопки про­довжив В. Деметрикевич, влітку 1914 — Я. Чекановський і Я. Пастернак. Було знайдено речі трипільської культури, посуд лінійно-стрічкової кераміки, нові матеріали енеолітичної доби.

Через наукову вартість археологічних знахідок Вербета отримала тоді назву «Наддністрянська Помпея». 1928 цінний археологічний та антропологічний матеріал, зокрема трипіль­ської культури, виявив у печері Олег Кандиба-Ольжич.

Сьогодні печері Вертеба належить одна з найбільших археологічних колекцій трипільської культури, з якою можуть ознайомитися туристи. Відвідувачі можуть подорожувати підземним світом печери, побачити матеріали оригінальних археологічних розкопок й оглянути діораму із трипільським посудом і п'ятьма скульптурами, які відображають сцени життя трипільців. Екскурсійний маршрут прокладений залами й коридорами печери протягом кілометра. Спортивний маршрут, що проходить у печері, призначений для більш досвідчених спелеологів.

Використання

Під час 2-гої світової війни і пізніше використовувалася воїнами УПА для переховування.

В ній є знахідки стоянок первісних людей.

Унікальне місце серед пам'яток Трипільської культури належитьпечері Вертеба (довжина підземних лабіринтів близько 9 км), що знаходиться на Поділлі. Саме цю печеру оргкомітет «7 чудес » України вніс до переліку ста претендентів. Унікальна вона тим, що в ній знайдене поселення трипільської й черняхівської культур і поховання ранніх скіфських часів. А 5 жовтня 2004 р. у печері Вертеба створено перший в Україні підземний музей Трипільської культури, що розташований у природному підземному середовищі.

   За кількістю археологічних знахідок Вертеба не має рівних на Поділлі.     За весь час дослідження печери було знайдено, описано і досліджено багато неолітичних знахідок: від слідів вогнища і кісток диких звірів до горщиків і керамічної фігурки бичка. Також знайдено знаряддя праці та рештки людей, які жили ще 6 тисяч років тому.