logo search
культурологія

118. Архітектура як вид мистецтва.

Архітектура (від грец. АгсЬіїекїоп - будівельник) - мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя та діяльності людини.Архітектурний образ невід'ємний від функції споруди і органічно виражає як його призначення. так і художню концепцію світу та особистості а також уявлення людини про себе та про суть своєї епохи.Загалом, як вид мистецтва, архітектура починає формуватися у давніх культурах Месопотамії, Єгипту, Вавилону, Персії, Індії, Китаю. Вона безпосередньо була пов'язана з розвитком рабовласництва. Майже всі споруди - піраміди, храми, зікурати, палаци - були збудовані, щоб славити могутність богів та правителів, і вражали своєю величчю, розмірами та маштабністю.Архітектура Давньго Риму пов'язана з культурологічними цінностями цього періоду та відбивала ідею державності та військової могутності Римської імперії (Колізей, Пантеон, тріумфальні арки).

Середньовічна архітектура пов'язана з розвитком феодального ладу і утвердженням влади релігії. Зодчество стає провідним видом мистецтва епохи середньовіччя, а його головними стилями - готичний (яскравим взірцем якого є Реймський собор у Франції") та романський.Процеси, що відбуваються в архітектурі наприкінці XIX - поч. XX ст. яскраво свідчать, що розвиток цього виду мистецтва безпосередньо пов'язаний з проблемами науково-технічного прогресу. Винахід залізобетону та його різновидів, вдосконалення будівельної техніки, залучення нових матеріалів (алюміній. пластик) привели до виникнення напрямів функціоналізму та конструктивізму, яскравим взірцем яких стає феномен американських хмарочосів (арх. Р.Шрив, У/Харрісон, Р.Худ).