83. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
Спираючись на розроблену концепцію трьох світів і двох натур, Григорій Сковорода створив філософське вчення, центром якого стала людина і проблеми досягнення нею щастя. Він приходить до висновку, що своє щастя людина повинна знайти в “сродній” праці (праця, що відповідає природнім здібностям, нахилам та уподобанням людини). Тим часом у світі панують відносини, які грунтуються на несправедливому розподілі праці. В цьому філософ вбачає головне джерело нещасть і страждань людей, їх постійного невдоволення долею. Він виступає проти породженого таким станом речей поневолення людини, наруги над її гідністю. Він вважав, що сили, які протистоять злу, сили добра знаходяться в самій людині, дані їй від природи, їх треба відкрити, пізнати і привести в дію. Щоб подолати зло, на його думку, треба вести спосіб життя, справді гідний людини. На цій основі і побудоване його просвітительське, утопічне вчення, його суспільний ідеал. Сковорода сприйняв ідеали філософії гуманізму і просвітництва, віру у всемогутність людського розуму, в неменучість торжества правди й справедливості. Щастя ж, за твердженням філософа, доступне всім і кожному, бо нікого природа не обділила. У Сковороди визріває переконання, що справедливе суспільство виникає на грунті освіти, пізнання людьми себе. Матеріальні відносини та стосунки між людьми регулюються додержанням моральних принципів. Філософська творчість Григорія Сковороди розвивалась під впливом багатьох чинників, що й зумовило її складний характер. Окрім багатого життєвого досвіду, тогочасних соціально-економічних факторів, на філософських поглядах Сковороди позначився вплив принаймні трьох ідейно-теоретичних джерел. Це: філософські вчення античності, Середньовіччя і Відродження; вітчизняне просвітництво; народна мудрість. У центрі уваги Сковороди знаходиться етико-гуманістична проблематика, тоді як у новій філософії переважала тенденція до розв’язання логіко-гносеологічних проблем. Слід вказати і на зв’язок основних етико-гуманістичних ідей Сковороди з ідеями його попередників. Йдеться про ідею самопізнання, заклик до доброчинності, суд жадоби і розкішного життя, проповідь задоволення малим тощо; тобто все те, що становить леймотив проповідей та філософсько-богословських трактатів таких українських письменників, як К. Транквіліон-Ставровецький, П.Могила, І. Гізель, С. Полоцький, Д. Туптало, А. Радивиловський, Ф. Прокопович та його вчителі М. Козачинський, Г. Кониський. Крім, власне, ідейного змісту в їх спадщині, Сковороду приваблювали художньо-стилістичні особливості їхніх творів, регламентовані вимогами стилю барокко. Близькість етичних поглядів М. Козачинського та Г. Кониського і вчення Сковороди виявляється, наприклад, в однаковому позитивному ставленні до етики Епікура, у твердженні про можливість досягнення людиною земного щастя у “сродній праці”. Крім літературної та філософської спадщини Г. Сковорода був відомий також і як великий педагог. Важливо зазначити, що у цій сфері він був як теоретиком, так і практиком.
- 2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- 5. Інтегрований характер культурології як науки.
- 3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- 4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- 6. Специфіка культурологічного знання.
- 7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 8. Сутність та основні функції культури.
- 9. Історична типологія культури.
- 10. Регіональна типологія культури.
- 11. Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- 12. Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- 13. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- 14. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 15.Концепція соціокультурної динаміки Сорокіна
- 16.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона
- 18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- 19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу.
- 20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- 21. Культура Стародавнього Єгипту.
- 22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- 23. Дохристиянська культура слов'ян.
- 24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- 25. Роль християнства у становленні української культури.
- 26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- 27. Культура індустріального суспільства та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності.
- 28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- 30. Мистецтво як феномен культури.
- 29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- 31. Модернізм в культурі.
- 32. Постмодернізм в культурі.
- 33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- 34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- 35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- 37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- 36. Вплив глобальних процесів на розвиток культури.
- 38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- 39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- 40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- 41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "загальнолюдські культурні цінності".
- 42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- 43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- 44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- 45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- 46. Основні види комунікації та іх характеристика.
- 47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- 48. Знаки, які використовуються в культурі
- 49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- 50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- 51. Семіотика як наукова дисципліна.
- 52. Інформаційно-семіотичне тлумачення культури.
- 53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- 54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- 55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- 56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- 57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- 58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- 59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- 60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- 61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- 62. Духовна культура, її структура та цінності.
- 63. Технологічна культура та її складові
- 64. Соціальна культура та її складові.
- 65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури
- 67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- 68. Світ і людина в християнському типі культури.
- 66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 69. Людина в античній культурі.
- 70. Людина в середньовічній культурі.
- 71. Людина в культурі Відродження.
- 72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- 73. Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- 74. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 75. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- 77. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- 78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- 80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- 81. Соціальні функції моралі.
- 82. Етичні вчення Стародавнього Сходу
- 83. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 84. Що таке „золоте правило моральності”, чому воно має таку назву.
- 85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити и охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- 86. Норма як елемент моральної свідомості.
- 87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- 90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 88. Основні види зла як етичної категорії.
- 89. Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- 91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- 92. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "честь" і "гідність". В чому полягає відмінність цих понять?
- 93. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя".
- 94. Моральнісні смисли любові.
- 95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- 96. Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- 97. Сенс життя як моральна проблема.
- 98. Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- 99. Моральні цінності людини.
- 100. Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- 102. Етикет та основні його різновиди.
- 103. Моральні норми і цінності християнської* етики.
- 104. Моральніcyа культура особистості та її складові.
- 105. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 106. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- 107. Професійна етика економіста та її особливості.
- 108. Основні принципи професійної етики економіста
- 109. Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- 110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- 111. Основні завдання та функції естетики.
- 112. Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- 113. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис' та "калокагатія".
- 114. Естетичні ідеали епохи античності.
- 115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 116. Мистецтво та його різновиди.
- 117. Синтетичні види мистецтва.
- 118. Архітектура як вид мистецтва.
- 119. Скульптура як вид мистецтва.
- 120. Живопис як вид мистецтва.
- 121. Театр як вид мистецтва.
- 122. Література як вид мистецтва.
- 123. Музика як вид мистецтва.
- 124. Кіно як вид мистецтва.
- 125. Хореографія як вид мистецтва.
- 126. Телебачення як вид мистецтва.
- 127. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- 128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- 129. Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- 130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів.