67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
Індійська культура посідає одне з чільних місць в історії світової культури. Спадкоємність індійської культури значною мірою грунтується на соціальних інститутах (варни, касти, сім'я) і великому поширенні загальновживаного переліку релігійних цінностей серед станів та общин. Характерною рисою культури Індії є те, що в ній ми зустрічаємось з численними релігіями, які взаємодіють між собою. Другою такою рисою є те, то вся індуїстська література, як релігійна, так і світська, вщент сповнена натяками сексуального змісту та статевої символіки і відверто еротичних описів; ідеї поклоніння богу кохання — Камі. Грунтувався цей зміст на тому, що індійці розглядали шлюбну пару бога і богині як уособлення процесу космічного творення. Тому зображення божественної пари в міцних взаємних обіймах досить поширене і сьогодні в індійських храмах.
Справжнього розквіту індійської культури досягла в II тис. до и. е., в епоху "Рігвед". На основі великого зібрання гімнів "Рігвед" було витворено своєрідну духовно-світоглядну систему індуїзму — серцевину індійської культури. В цю ж епоху склався поділ суспільства на касти — явище, без з'ясування якого неможливо зрозуміти характер та своєрідність індійської культури. Саме в "Рігведах" були обгрунтовані морально-правові мотиви поділу суспільства на чотири стани (варни) — брахманів (жерців), кшатріїв (воїнів), вайшвів (землеробів, ремісників) і шудрів (слуг).Було вироблено цілу систему життя і поведінки людини залежно від стану. Наприклад, законним вважався лише шлюб у межах однієї варни (ендогамія), це ж стосувалося вибору професії, заняття певним ремеслом.Індійська каста — результат тривалого процесу становлення виробничих, правових та культурних відносин між людьми, які поділені між собою за походженням, професією, звичаями та законами. З індійського епосу найвідоміша поема "Рамаяна" (IV— II ст. до н. е., написана на санскриті). У центрі поеми — боротьба царя Рами проти демонів (ракшасів). Значною частиною культури народу є його релігія, віросповідання. Індуїзм – це система релігійних вірувань, що склалася в Індії на основі первісних релігійних форм (анімізм, тотемізм, фетишизм), місцевих землеробських культів ведичної релігії і особливо буддизму і брахманізму. Особливість індуїзму, або ведичної релігійної традиції, полягає в тому, що протягом усієї своєї історії ця традиція існувала як сукупність багатьох відносно самостійних релігійних груп. В цій релігії зберігся пантеон богів, серед яких головлу роль відіграє трійця богів брахманізму (тримурті): Брахма – бого-творець, Вішну – бог-охоронець, Шіва – бог-руйнівник. Характерною її рисою було обожнювання сил природи, часто в міфологічних розпливчастих образах. Основа культу — жертвоприношення, що супроводжується складним ритуалом, який виконується брахманами, велике значення мали магічні обряди.
Людина, що випливає з Дхарме, схожа на людину, що ввійшла з вогнем у темну кімнату. Пітьма перед ним розступиться, і його оточить світло. (З наставлянь Буди)
Буддизм — найдавніша зі світових релігій, що одержала назву від імені, а точніше від почесного титулу, її засновника Будди, що означає “Прояснений”. За два з половиною тисячоріччя свого існування буддизм створив і розвив не тільки релігійні представлення, культ, філософію, але і культуру, літературу, мистецтво, систему утворення — іншими словами, цілу цивілізацію.
Буддизм увібрав у себе безліч різноманітних традицій народів тих країн, що потрапили в сферу його впливу, а також визначив спосіб життя і думки мільйонів людей цих країн.
Буддизм був і залишається релігією, що приймає різні форми в залежності від того, де вона поширюється. Китайський буддизм — це релігія, що говорить з віруючими мовою китайської культури і національних представлень про найважливіші цінності життя. Японський буддизм — синтез буддійських ідей, міфології синто, японської культури і т.п. Багатьох віруючих буддизм залучав саме тим, що не вимагав корінного ламання їхнього способу життя і звичок, у тому числі і відмовлення від обрядів, присвячених місцевим богам. Будда не відкидав богів інших релігій і не забороняв своїм послідовникам поклонятися ім. Він просто попереджав, що шанування богів, якими б могутніми їх ні вважали, принесе тільки тимчасове полегшення, але не остаточний порятунок. В міру формування буддійського пантеону в нього входили боги брахманізму й інших релігій. Буддист може одночасно сповідати даосизм, синтоїзм чи будь-яку іншу “місцеву” релігію, тому досить складно установити точну кількість буддистів у світі.
Буддизм уперше звернувся до людини не як до представника якого-небудь стану, клану, чи племені визначеної підлоги, а як до особистості (на відміну від послідовників брахманізму Будда вважав, що жінки нарівні з чоловіками здатні досягти вищої духовної досконалості). Для буддизму в людині важливі були тільки особисті заслуги. Так, словом “брахман” Будда називає будь-якої шляхетної і мудрої людини незалежно від його походження.
“Я не називаю людину брахманом тільки за його чи народження за його матір. Я називаю брахманом того, хто вільний від прихильності і позбавлений благ, хто відмовився від світу і скинув ношу, хто навіть у цьому світі знає знищення свого страждання. Як і інші релігії, буддизм обіцяє людям рятування від самих тяжких сторін людського існування — страждань, негод, пристрастей, страху смерті. Однак, не визнаючи безсмертя душі, не вважаючи її чимось вічний і незмінної, буддизм не бачить змісту в прагненні до вічного життя на небесах, оскільки вічне життя з погляду буддизму й інших індійських релігій — це лише нескінченна низка перевтілень, зміна тілесних оболонок. У буддизмі для її позначення прийнятий термін “сансара”. Буддизм учить, що сутність людини незмінна; під впливом його вчинків міняється лише буття людини і сприйняття світу. Надходячи погано, він пожинає хвороби, бідність, приниження. Надходячи добре, укушає радість і умиротворення.
Цикл існування у світі сансари: кожна думка, кожне слово і справа залишають свій кармічний слід, що приводить людини до наступного втіленню. Ціль буддиста — жити так, щоб залишати якнайменше кармічних слідів. Це значить, що його поводження не повинне залежати від бажань і прихильності до об'єктів бажань.
“Немає уз у тих, у яких немає приємного чи неприємного”.
Світ сансари для буддистів — це безупинний потік народжень, смертей і нових народжень, виникнення, руйнування і нового виникнення. У нього втянуте все живе і неживе на всіх рівнях існування.
- 2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- 5. Інтегрований характер культурології як науки.
- 3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- 4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- 6. Специфіка культурологічного знання.
- 7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 8. Сутність та основні функції культури.
- 9. Історична типологія культури.
- 10. Регіональна типологія культури.
- 11. Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- 12. Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- 13. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- 14. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 15.Концепція соціокультурної динаміки Сорокіна
- 16.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона
- 18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- 19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу.
- 20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- 21. Культура Стародавнього Єгипту.
- 22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- 23. Дохристиянська культура слов'ян.
- 24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- 25. Роль християнства у становленні української культури.
- 26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- 27. Культура індустріального суспільства та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності.
- 28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- 30. Мистецтво як феномен культури.
- 29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- 31. Модернізм в культурі.
- 32. Постмодернізм в культурі.
- 33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- 34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- 35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- 37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- 36. Вплив глобальних процесів на розвиток культури.
- 38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- 39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- 40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- 41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "загальнолюдські культурні цінності".
- 42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- 43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- 44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- 45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- 46. Основні види комунікації та іх характеристика.
- 47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- 48. Знаки, які використовуються в культурі
- 49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- 50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- 51. Семіотика як наукова дисципліна.
- 52. Інформаційно-семіотичне тлумачення культури.
- 53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- 54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- 55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- 56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- 57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- 58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- 59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- 60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- 61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- 62. Духовна культура, її структура та цінності.
- 63. Технологічна культура та її складові
- 64. Соціальна культура та її складові.
- 65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури
- 67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- 68. Світ і людина в християнському типі культури.
- 66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 69. Людина в античній культурі.
- 70. Людина в середньовічній культурі.
- 71. Людина в культурі Відродження.
- 72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- 73. Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- 74. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 75. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- 77. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- 78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- 80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- 81. Соціальні функції моралі.
- 82. Етичні вчення Стародавнього Сходу
- 83. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 84. Що таке „золоте правило моральності”, чому воно має таку назву.
- 85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити и охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- 86. Норма як елемент моральної свідомості.
- 87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- 90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 88. Основні види зла як етичної категорії.
- 89. Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- 91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- 92. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "честь" і "гідність". В чому полягає відмінність цих понять?
- 93. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя".
- 94. Моральнісні смисли любові.
- 95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- 96. Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- 97. Сенс життя як моральна проблема.
- 98. Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- 99. Моральні цінності людини.
- 100. Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- 102. Етикет та основні його різновиди.
- 103. Моральні норми і цінності християнської* етики.
- 104. Моральніcyа культура особистості та її складові.
- 105. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 106. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- 107. Професійна етика економіста та її особливості.
- 108. Основні принципи професійної етики економіста
- 109. Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- 110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- 111. Основні завдання та функції естетики.
- 112. Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- 113. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис' та "калокагатія".
- 114. Естетичні ідеали епохи античності.
- 115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 116. Мистецтво та його різновиди.
- 117. Синтетичні види мистецтва.
- 118. Архітектура як вид мистецтва.
- 119. Скульптура як вид мистецтва.
- 120. Живопис як вид мистецтва.
- 121. Театр як вид мистецтва.
- 122. Література як вид мистецтва.
- 123. Музика як вид мистецтва.
- 124. Кіно як вид мистецтва.
- 125. Хореографія як вид мистецтва.
- 126. Телебачення як вид мистецтва.
- 127. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- 128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- 129. Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- 130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів.