88. Основні види зла як етичної категорії.
Якщо взяти до уваги емпіричну сторону життя людини, то існуюче у світі зло може бути розподілено на три види;
1) фізичне, або природне;
2) зло в суспільних процесах;
3) власне моральне зло.
Під фізичним, або природним, злом розуміють природні стихійні лиха, котрі руйнують наш добробут (землетруси, повіді-, урагани, виверження вулканів, епідемії та хвороби). Історично природне зло не залежало від людської волі та свідомості, біологічні та геологічні процеси відбувалися завжди поза межами людських бажань та дій. Проте і по сьогодні існують вчення, які стверджують, що саме негативні людські пристрасті, злоба, гнів, ненависть створюють такі вібрації на тонких рівнях світобудови, котрі провокують та викликають природні катаклізми. Тобто духовний світ людей виявляється суттєво пов'язаним з природним злом. Таку думку поділяє і релігія, котра завжди стверджувала, що фізичні нещастя, які неочікувано звалюються на людей, — це результат Божого гніву, і що люди накоїли стільки неподобств, що послідувало покарання.
Проте в сучасному світі багато явищ «природного зла» виявляються вже прямо пов'язаними з масштабною діяльністю людини, з порушенням екологічної рівноваги, балансу. Але природні катаклізми почасти не залежать безпосередньо від поведінки конкретної людини, її волі.
Зло в суспільних процесах хоча і здійснюється вже за участю людської свідомості, та багато в чому і поза нею. Так, соціальне відчуження як прояв соціального розшарування виявляється в зненависті, насиллі, почутті заздрості, зневаги. Так само й об'єктивне протистояння інтересів, боротьба за землі, джерела сировини обертаються агресією, війнами, в котрі багато людей виявляються утягнутими поза власною волею. Соціальні катаклізми вибухають також стихійно та нешщкшшо, як і природні, і важке колесо історії безжально проїжджає по тисячах та мільйонах доль, ламаючи та калічачи їх. У результаті те, що виникає зі взаємодії та зіткнення багатьох воль, виявляє себе в історичних подіях як сліпа та могутня сила, яку неможливо приборкати індивідуальними зусиллями, неможливо відвести від себе. Можна бути зразково моральною, хорошою, порядною людиною і волею долі виявитися в епіцентрі соціального зла – на війні, в революції, у рабстві.
Власне моральне зло. Моральним злом називають те зло, яке здійснюється за безпосередньою участю та за наміром і волею людини. Це зло, що здійснюється або допускається за вибором самої людини або через уникнення такого вкрай необхідного вибору у випадку, коли від особи очікуються певні гуманно налаштовані дії.
- 2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- 5. Інтегрований характер культурології як науки.
- 3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- 4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- 6. Специфіка культурологічного знання.
- 7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 8. Сутність та основні функції культури.
- 9. Історична типологія культури.
- 10. Регіональна типологія культури.
- 11. Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- 12. Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- 13. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- 14. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 15.Концепція соціокультурної динаміки Сорокіна
- 16.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона
- 18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- 19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу.
- 20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- 21. Культура Стародавнього Єгипту.
- 22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- 23. Дохристиянська культура слов'ян.
- 24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- 25. Роль християнства у становленні української культури.
- 26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- 27. Культура індустріального суспільства та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності.
- 28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- 30. Мистецтво як феномен культури.
- 29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- 31. Модернізм в культурі.
- 32. Постмодернізм в культурі.
- 33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- 34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- 35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- 37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- 36. Вплив глобальних процесів на розвиток культури.
- 38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- 39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- 40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- 41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "загальнолюдські культурні цінності".
- 42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- 43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- 44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- 45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- 46. Основні види комунікації та іх характеристика.
- 47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- 48. Знаки, які використовуються в культурі
- 49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- 50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- 51. Семіотика як наукова дисципліна.
- 52. Інформаційно-семіотичне тлумачення культури.
- 53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- 54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- 55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- 56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- 57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- 58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- 59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- 60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- 61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- 62. Духовна культура, її структура та цінності.
- 63. Технологічна культура та її складові
- 64. Соціальна культура та її складові.
- 65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури
- 67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- 68. Світ і людина в християнському типі культури.
- 66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 69. Людина в античній культурі.
- 70. Людина в середньовічній культурі.
- 71. Людина в культурі Відродження.
- 72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- 73. Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- 74. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 75. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- 77. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- 78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- 80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- 81. Соціальні функції моралі.
- 82. Етичні вчення Стародавнього Сходу
- 83. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 84. Що таке „золоте правило моральності”, чому воно має таку назву.
- 85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити и охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- 86. Норма як елемент моральної свідомості.
- 87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- 90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 88. Основні види зла як етичної категорії.
- 89. Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- 91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- 92. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "честь" і "гідність". В чому полягає відмінність цих понять?
- 93. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя".
- 94. Моральнісні смисли любові.
- 95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- 96. Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- 97. Сенс життя як моральна проблема.
- 98. Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- 99. Моральні цінності людини.
- 100. Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- 102. Етикет та основні його різновиди.
- 103. Моральні норми і цінності християнської* етики.
- 104. Моральніcyа культура особистості та її складові.
- 105. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 106. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- 107. Професійна етика економіста та її особливості.
- 108. Основні принципи професійної етики економіста
- 109. Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- 110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- 111. Основні завдання та функції естетики.
- 112. Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- 113. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис' та "калокагатія".
- 114. Естетичні ідеали епохи античності.
- 115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 116. Мистецтво та його різновиди.
- 117. Синтетичні види мистецтва.
- 118. Архітектура як вид мистецтва.
- 119. Скульптура як вид мистецтва.
- 120. Живопис як вид мистецтва.
- 121. Театр як вид мистецтва.
- 122. Література як вид мистецтва.
- 123. Музика як вид мистецтва.
- 124. Кіно як вид мистецтва.
- 125. Хореографія як вид мистецтва.
- 126. Телебачення як вид мистецтва.
- 127. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- 128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- 129. Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- 130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів.