129. Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
Комічне пов'язане з тим, що історія здійснюється не тільки через трагедію, а й через комедію. На думку більшості дослідників, сутність комічного — в протиріччі. Комізм ситуації частіше за все виявляється у контрасті, протистоянні потворного прекрасному (Аристотель), низького — піднесеному (Кант), внутрішньої пустоти — зовнішньому вигляду, що претендує на значущість (Гегель).
Комічне, як і будь-яке естетичне явище, є соціальним. Воно перебуває не в об'єкті сміху, а у суб'єкті, тобто у тому, хто сприймає протиріччя як комічне. Комічне, як правило, викликає сміх. У комедійному сміхові закладене глибоке критичне начало. Однак він не діє як всезагальне сліпе заперечення, тобто руйнування. В ньому закладений стверджувальний потенціал, оскільки комедійний сміх базується на визначеному естетичному ідеалі. Таким чином, комедійний сміх намагається викоренити недоліки, зруйнувати існуючу несправедливість і створити нову, принципово відмінну систему відносин.
На базі комічного в житті та мистецтві сформувалась сміхова культура. Для сміхової культури міфу особливо характерні протиріччя зміни, підміни, плутанини та ін. Усі ці протиріччя розгортаються в опозиції: порядок — хаос. Для сміху міфології характерно те, що порядок того чи іншого предмета подається у формі безладу, хаосу. Якщо порушена структура предмета — ми маємо ту чи іншу міру деструктивності. Якщо порушені сенси — ми маємо плутанину, визначену міру беззмістовності. Всі ці аспекти хаосу дані людині для подолання. Сміхова культура і є способом вирішення вказаних протиріч. При цьому протиріччя тим гостріше, чим ближче людина перебуває до межі свого осягнення світу.
Комічне пов'язане із загальною культурою суспільства та людини. Низька культура завжди агресивна. Така людина не спроможна терпіти розбіжні погляди, думки, переваги інших. Навпаки, людина, що володіє високою культурою, здатна аналізувати поведінку, відносини не тільки інших людей, а й самої себе, що є свідченням наявності у неї почуття гумору, розвиненого, живого розуму, яскравої уяви, фантазії.
Головними засобами створення комічного ефекту є гротеск (контраст реального й химерного) та гіпербола (перебільшення).
Залежно від ставлення до предмета комічного осміяння розрізнюють форми комічного:
-
гумор — особлива форма комічного, яка відрізняється незлобивим ставленням до хиб життєвих явищ, поведінки людей, здатна викликати лише приязну посмішку. Гумор засновується на використанні засобів дотепності та гри слів;
-
сатира — форма комічного, сутність якої полягає у тому, що за допомогою особливих засобів та прийомів досягається критика недоліків, пороків, суперечностей соціальної дійсності як така, що знищує їх;
-
іронія — форма комічного, що являє собою прихований глум, вибухову силу якого замасковано серйозною формою. Вона виявляє конфлікт нікчемного змісту із зовнішньо пристойною, респектабельною формою;
-
сарказм — форма комічного, що викликає дошкульний сміх, який містить у собі руйнівну оцінку різних негативних явищ особистого та суспільного життя. Сарказм близький до іронії, але це в'їдлива, зла іронія. Негативна оцінка тут втілена більш виразно та чітко, ніж в іронії.
- 2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- 5. Інтегрований характер культурології як науки.
- 3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- 4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- 6. Специфіка культурологічного знання.
- 7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 8. Сутність та основні функції культури.
- 9. Історична типологія культури.
- 10. Регіональна типологія культури.
- 11. Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- 12. Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- 13. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- 14. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 15.Концепція соціокультурної динаміки Сорокіна
- 16.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона
- 18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- 19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу.
- 20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- 21. Культура Стародавнього Єгипту.
- 22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- 23. Дохристиянська культура слов'ян.
- 24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- 25. Роль християнства у становленні української культури.
- 26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- 27. Культура індустріального суспільства та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності.
- 28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- 30. Мистецтво як феномен культури.
- 29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- 31. Модернізм в культурі.
- 32. Постмодернізм в культурі.
- 33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- 34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- 35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- 37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- 36. Вплив глобальних процесів на розвиток культури.
- 38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- 39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- 40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- 41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "загальнолюдські культурні цінності".
- 42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- 43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- 44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- 45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- 46. Основні види комунікації та іх характеристика.
- 47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- 48. Знаки, які використовуються в культурі
- 49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- 50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- 51. Семіотика як наукова дисципліна.
- 52. Інформаційно-семіотичне тлумачення культури.
- 53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- 54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- 55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- 56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- 57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- 58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- 59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- 60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- 61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- 62. Духовна культура, її структура та цінності.
- 63. Технологічна культура та її складові
- 64. Соціальна культура та її складові.
- 65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури
- 67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- 68. Світ і людина в християнському типі культури.
- 66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 69. Людина в античній культурі.
- 70. Людина в середньовічній культурі.
- 71. Людина в культурі Відродження.
- 72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- 73. Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- 74. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 75. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- 77. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- 78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- 80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- 81. Соціальні функції моралі.
- 82. Етичні вчення Стародавнього Сходу
- 83. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 84. Що таке „золоте правило моральності”, чому воно має таку назву.
- 85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити и охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- 86. Норма як елемент моральної свідомості.
- 87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- 90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 88. Основні види зла як етичної категорії.
- 89. Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- 91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- 92. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "честь" і "гідність". В чому полягає відмінність цих понять?
- 93. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя".
- 94. Моральнісні смисли любові.
- 95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- 96. Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- 97. Сенс життя як моральна проблема.
- 98. Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- 99. Моральні цінності людини.
- 100. Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- 102. Етикет та основні його різновиди.
- 103. Моральні норми і цінності християнської* етики.
- 104. Моральніcyа культура особистості та її складові.
- 105. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 106. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- 107. Професійна етика економіста та її особливості.
- 108. Основні принципи професійної етики економіста
- 109. Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- 110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- 111. Основні завдання та функції естетики.
- 112. Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- 113. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис' та "калокагатія".
- 114. Естетичні ідеали епохи античності.
- 115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 116. Мистецтво та його різновиди.
- 117. Синтетичні види мистецтва.
- 118. Архітектура як вид мистецтва.
- 119. Скульптура як вид мистецтва.
- 120. Живопис як вид мистецтва.
- 121. Театр як вид мистецтва.
- 122. Література як вид мистецтва.
- 123. Музика як вид мистецтва.
- 124. Кіно як вид мистецтва.
- 125. Хореографія як вид мистецтва.
- 126. Телебачення як вид мистецтва.
- 127. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- 128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- 129. Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- 130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів.