99. Моральні цінності людини.
У міру зростання науково-технічного й виробничого потенціалу людства, підвищення здатності людини впливати на стан навколишнього буття і на кардинальні умови свого власного існування дедалі важливішою стає моральна спрямованість її конкретних дій, чимраз більшого значення набуває те, яким саме цінностям підпорядковує вона свою зростаючу могутність. Тож якщо раніше в людській культурі домінували релігійно-конфесійні, пізнавальні, естетичні, угилітарно-практичні цінності тощо, нині настає час, коли визначальними для людини й людства повинні стати цінності етичні, бо від цього залежить саме виживання земної цивілізації. Повинні — але цього може й не статися: все залежить від нинішнього нашого вибору. Людина, як учили отці християнської церкви, відрізняється від янгола тим, що здатна обирати як добро, так і зло. Гостро постаючи перед окремими соціумами й перед людством у цілому, етична проблема все ж за самою своєю суттю лишається передусім проблемою конкретної людської особистості, вибір якої становить основу морального самовизначення суспільства, нації, людства. Хоч би як інколи спотворювалася роль моральності в суспільстві, важливо розуміти, що мораль насправді ніколи не може бути засобом пригнічення або приниження особи, бо саме формує основи її гідності; не може робити людину рабом, позбавляти її притаманної їй свободи, бо сама на цій свободі ґрунтується.
Особливої гостроти і складності на початку третього тисячоліття набувають глобальні проблеми, з якими людство стик-нулося вперше. Це проблеми виживання, збереження життя на Землі, безпеки, трансформації розвитку (подальшого поступу людської культури).
До загальнопланетарних проблем дослідники сьогодні відносять:
1.Проблеми вичерпання енергоресурсів, невідновність таких з них, як нафта, газ, вугілля.
2.Забруднення викидами виробництва навколишнього середовища, атмосфери та космосу.p
3.Знищення біосфери (всього живого), лісів, запустіння і деградація ґрунтів.
4.Виснаження водних ресурсів (зникнення тисяч річок, знищення Аральського моря, початок знищення Байкалу).
5.Зростання населення Землі.
6.Криза моралі.
Чи не найголовнішими у цьому переліку є моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації.
Сучасна цивілізаційна система розвивається принципово не-керовано, абсолютно випадково і непрогнозовано.
Сьогодні постає питання саме морального аспекту: чи для того Бог виділив людину з природи, щоб вона, озброївшись мисленням і мовою, свідомістю, засобами комунікації, а сьогодні й сучасними інформаційними системами та творчістю, стала жорстоким спожи¬вачем природи? Споживацькі інтереси протягом тисячоліть закрі¬пили у свідомості людської особистості, у її моралі агресивну до¬мінанту, яка успадковується за принципом соціального імпритин-гу. Це стає основною поведінковою (етичною) рисою як щодо са¬мого себе, так і щодо близьких і всього людства, природи і Бога.
Сучасна постсоціалістична, посткапіталістична і неототалітар-на система не вирішують жодної проблеми боротьби з бідністю. Саме бідність породжує вимушену агресивність людини. Напруженість у конфлікті «техносфера — біосфера» посилюється і стиму¬люється конфліктом у системі «людина — мораль». Коли това¬ром стають моральні принципи, система безпеки і розвитку у людини не спрацьовує, вона гальмує.
А саме безпека (фізична, економічна, політична, правова) є найвищою моральною цінністю сучасності. Фізична безпека гарантує життя кожному, державі, планеті. Економічна безпека є гарантією добробуту кожного і життя на планеті. Політична без¬пека гарантує свободу і незалежність людині, державі, планеті у Всесвіті. Правова безпека гарантує життя за законами, справед¬ливість, рівність усіх, як перед смертю і Богом.
Дійсність унікальна і неповторна, і моральні нормативи, і цінності підпорядковуються їй і формуються у процесі її реалізації і динаміки. І самі моральні принципи людини є фактором творення дійсності. Мотиви, почуття, переконання спонукають людину до вчинків відповідальних і дій осмислених, що дуже важливо в умовах глобальної взаємної залежності.
Часткою цього наукового напряму є сучасний гуманізм. У подальшому культуротворчому русі людини особливе значення сьогодні мають моральні норми та принципи. Саме вони чинять вирішальний вплив на безпеку людського існування і розвитку.
- 2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- 5. Інтегрований характер культурології як науки.
- 3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- 4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- 6. Специфіка культурологічного знання.
- 7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 8. Сутність та основні функції культури.
- 9. Історична типологія культури.
- 10. Регіональна типологія культури.
- 11. Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- 12. Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- 13. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- 14. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 15.Концепція соціокультурної динаміки Сорокіна
- 16.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона
- 18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- 19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу.
- 20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- 21. Культура Стародавнього Єгипту.
- 22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- 23. Дохристиянська культура слов'ян.
- 24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- 25. Роль християнства у становленні української культури.
- 26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- 27. Культура індустріального суспільства та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності.
- 28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- 30. Мистецтво як феномен культури.
- 29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- 31. Модернізм в культурі.
- 32. Постмодернізм в культурі.
- 33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- 34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- 35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- 37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- 36. Вплив глобальних процесів на розвиток культури.
- 38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- 39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- 40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- 41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "загальнолюдські культурні цінності".
- 42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- 43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- 44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- 45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- 46. Основні види комунікації та іх характеристика.
- 47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- 48. Знаки, які використовуються в культурі
- 49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- 50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- 51. Семіотика як наукова дисципліна.
- 52. Інформаційно-семіотичне тлумачення культури.
- 53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- 54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- 55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- 56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- 57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- 58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- 59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- 60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- 61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- 62. Духовна культура, її структура та цінності.
- 63. Технологічна культура та її складові
- 64. Соціальна культура та її складові.
- 65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури
- 67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- 68. Світ і людина в християнському типі культури.
- 66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 69. Людина в античній культурі.
- 70. Людина в середньовічній культурі.
- 71. Людина в культурі Відродження.
- 72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- 73. Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- 74. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 75. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- 77. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- 78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- 80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- 81. Соціальні функції моралі.
- 82. Етичні вчення Стародавнього Сходу
- 83. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 84. Що таке „золоте правило моральності”, чому воно має таку назву.
- 85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити и охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- 86. Норма як елемент моральної свідомості.
- 87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- 90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 88. Основні види зла як етичної категорії.
- 89. Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- 91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- 92. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "честь" і "гідність". В чому полягає відмінність цих понять?
- 93. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя".
- 94. Моральнісні смисли любові.
- 95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- 96. Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- 97. Сенс життя як моральна проблема.
- 98. Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- 99. Моральні цінності людини.
- 100. Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- 102. Етикет та основні його різновиди.
- 103. Моральні норми і цінності християнської* етики.
- 104. Моральніcyа культура особистості та її складові.
- 105. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 106. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- 107. Професійна етика економіста та її особливості.
- 108. Основні принципи професійної етики економіста
- 109. Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- 110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- 111. Основні завдання та функції естетики.
- 112. Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- 113. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис' та "калокагатія".
- 114. Естетичні ідеали епохи античності.
- 115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 116. Мистецтво та його різновиди.
- 117. Синтетичні види мистецтва.
- 118. Архітектура як вид мистецтва.
- 119. Скульптура як вид мистецтва.
- 120. Живопис як вид мистецтва.
- 121. Театр як вид мистецтва.
- 122. Література як вид мистецтва.
- 123. Музика як вид мистецтва.
- 124. Кіно як вид мистецтва.
- 125. Хореографія як вид мистецтва.
- 126. Телебачення як вид мистецтва.
- 127. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- 128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- 129. Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- 130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів.