26. Національні виконавські традиції творчості Андрія Нестерова, Тимофія Бубликова

В часи діяльності Госпаро Анжолини вихованню руских виконавців приділялося мало уваги тому що упор був на запрошених іноземних танцюристів. У таких умовах російським артистам лиш у рідких випадках удавалося зайняти положення, на яке вони мали повне право. У цьому відношенні характерна доля видатного російського танцівника Тимофія Бубликова. Він рано виявив свій талант. Ще в школі Хильфердинг звернув на нього увага. Але придворні глядачі не хотіли знати навіть його прізвища і зневажливо кликали його Тимошкой. Незвичайні здібності цього танцюриста були настільки очевидні, що Катерина ІІ погодилася направити його на два роки за кордон для удосконалювання. У 1765 р. Т.Б. відправляється у Відень до свому вчителя Гильфердингу. Тут він також з успіхом виступає на сцені Віденського театру і здобуває європейську популярність. Російський придворний глядач, для якого визнання Зап. Європи було законом, відразу змінює своє відношення до вітчизняного танцюриста після його повернення. Бубликів був зарахований у трупу першим танцівником нарівні з іноземцями і 20 років танцював ведучі партії. Після відходу зі сцени Т. С. Бубликів одержав придворний чин і звання "придворного танцмейстера". Він викладав фортечним артистам, у трупі Н. П. Шереметєва. Тут же він ставив балети на теми російських народних танців. Російські народні танці Бубликів ставив і на придворній балетній сцені. На російську тему їм був поставлений балет "Звернений мізантроп, або Лебедянская ярмарок" на музику А. Д. Копьева. Саме Бубликову було призначено дуже вплинути на діяльність таких російських балетмейстерів, як И. И. Вальберх, И. М. Аблец, А. П. Глушковский.

(Наст. фам. Бубличенко) Тимофій Семенович (ок. 1748, Малороссия - ок. 1815), танцівник, педагог, балетмейстер. Учився в театр. школі при Ораниенбаумском т-рі, потім у Петерб. танц. школі, к-рую закінчив у 1763 році, і був прийнятий танцівником у придворну балетну трупу. Виступав у партії Сатира ("Повернення Аполлона на Парнас", 1763, балетм. Ф. Гильфердинг), згадають письменником С. А. Порошиным як виконавець "Балету з зайцем" (1764). У 1765 для удосконалювання в танці відряджений за кордон, з успіхом виступав у Відні. Ведучий танцівник трупи, виступав не тільки з рос., але і з иностр. балеринами. У його репертуарі переважали героич. ролі. Осн. партії: Альцинд ("Переможене предрассуждение", 1768), Ренольд ("Армида і Ре-нольд", 1769), Купідон (?) ("Притулок Купідона" при опері "Антигін", 1770), Ростислав ("Рє-мира", 1772; усі балетм. М. Анд-жолини), Персей ("Андромеда", 1772, балетм. П. Гранже), Энди-мион ("Діана і Эндимион", 1775), Пигмалион ("Пигмалион", 1776), Юпітер ("Юпітер і Семела", 1774); солировал з Бурнонвиль у "Балеті пастухів і пастушок" і із С. Обри в "Балеті грецького народу" при опері "Олімпіада" (1769), брав участь у "Нових аргонавтах" (1770, усі балетм. Анджоліні), а також у балетах Анджоліні при операх "Ифигения в Тавриді" (1768), "Люцинда й Армидор" (1777), "Ахілл у Сцире" (1778); балетах А. Питро при опері "Антигону" (1772), балетах П. Гранже при операх "Купідон і Псиша" (1773), "Армида" (1774), "Луций Вір" (1774). Б. приписується створення балету "Юпітер і Семела" (1774). У 1777 викладав у Театр, школі, у 1795-99 педагог і балетмейстер при кріпаку т-рі гр. Н. П. Шереметєва.

Андрій Нестеров - перший учень Батисту Ланде. Брав участь у балетах Ринальди. Навчав кадетів танцям. Був зарахований в академію і був звільнений через хворобу. Подальше своє життя працював у кадетському корпусі. Нестеров (Алексєєв) Андрій Олексійович (1727 - ?), артист, педагог. Спочатку був півчим, але "спав з голосу". Один з перших учнів Ж. Б. Ланде. У період роботи Ланде в Сухопутному шляхетному корпусі (1734-37) - один з його помічників. Згадають Я.Штелином (поряд з А. Топорковым) у числі кращих рос. танцівників. У 1742 брав участь у придв. спектаклях по (случаю коронації Єлизавети Петрівни в Москві - у балетах Ланде "Радість народу про явище Астреи на Російському обрії і поверненні золотого часу" і "Золоте яблуко на бенкеті, богів або Суд Париса" при опері "Ми-лосердие Титово". Танцював у мн. балетах А. Ринальди. Звільнений впридв. т-ра 11 окт. 1748, у березні того ж року прийнятий у Сухопутний шляхетний корпус для навчання кадетів танцям. З 1750 у Шляхетному корпусі в Н. училися не тільки кадети, але і "солдатські діти", к-рые ставали згодом його помічниками. В окт. 750 зарахований також танцмейстером в Академію, однак уже17 февр. 1751 звільнений через хворобу. У Шляхетному корпусі працював ще в 1754.