9.Фетишизм як риса міфологічної свідомості
фетишизм(від фр. "fй tiche" - ідол, талісман) – культ неживих предметів – фетишів, які наділяються надприродними властивостями, обожнюються, з ними пов'язується можливість задоволення своїх бажань. Фетишем міг стати будь-який предмет, який вразив чимось уяву людини: (камінь незвичної форми, кусок дерева, частини тіла - зуби, ікла, кістки тощо), або знайдений в незвичайній обстановці. Пізніше з'явилися виготовлені з каменю, кістки, дерева, металу фігурки. Нерідко фетишем ставав випадково обраний предмет, і якщо його власника супроводжувала удача, то фетиш наділявся магічною силою, а якщо ні, - його замінювали іншим.
Генезис фетишизму загалом, криється в анімістичному погляді на природу, за яким навіть об'єкти неживого світу обдаровані життям, розумом, волею і душею. Первинним типом фетиша є той, в якому вбачали самостійну, яка притаманна йому самому силу. Стосовно інших фетишів вважалось, що вони мали силу, яка вселилася в них зовні (якийсь дух). Тобто, первісна людина в неживих предметах бачила щось живе. Також були фетиші, що не володіють самостійною силою, а отримують її лише внаслідок близькості їх або відношення до певного божества або священного предмету (наприклад, річ, взята з гробниці шамана, місцеперебування якогось божества тощо). До фетишизму дуже близьке ідолопоклонство: ідол (предмет з дерева, глини та ін.матеріалів і різні амулети, талісмани) відрізняється від фетиша тим, що він являє собою матеріальний об'єкт, якому дана певна людська чи тваринна форма. Психологія ідолопоклонстваподібна фетишизму: віра, що в ідолі є могутня душа, або, що в нього вселився дух божества, який в нагороду за дану йому красиву форму, надає допомогу людині.
- 5. Міф як уособлення первісного синкретизму
- 6.Героїчні міфи: етапи героїзму
- 7.Анімізм як риса міфологічної свідомості
- 8.Антропоморфізм як риса міфологічної свідомості
- 9.Фетишизм як риса міфологічної свідомості
- 10.Відображення матріархату в міфології доолімпійського періоду
- 11. Відображення патріархальних відносин в олімпійській міфології
- 12.Поняття про епос. Своєрідність епічної фабули та епічного героя
- 13. Героїчний епос Давньої Греції: шляхи виникнення, форми побутування, ідейний змістпочинається еллінський епос двома епічними поемами Гомера- "Іліада" і "Одіссея", які визначають як героїчний епос.
- 14.Принципи епічної характеристики героїв в поемі Гомера «Іліада»
- 15. «Антипсихологізм» Гомера: сутність, ознаки, форми вияву
- 16. Естетична основа поем Гомера і родовий світ
- 20. Жанрові ознаки давньогрецької елегії
- 21. Жанрові ознаки ямбічної лірики
- 22. Характер ліричного героя в поезії Архілоха
- 27. Походження грецької трагедії та її структура
- 28. Есхіл як «батько трагедії»: естетичні особливості драми
- 29. Ідейний зміст трилогії Есхіла «Орестея»
- 29. Ідейний зміст трилогії Есхіла «Орестея»
- 30. Утвердження ідеї індивідуалізму в трагедії Есхіла «Прометей прикутий»
- 31. Художні новаторства драматургії Софокла
- 33. Філософсько-психологічна трагедія Евріпіда
- 34. Походження комедії: значення елементів фольклорної обрядовості
- 35. Комедії Арістофана: тематика, структура, засоби комічного
- 39. Періодизація літератури Давнього Риму
- 41. Любовна елегія Катулла: ліричний герой, засоби психологізму, стиль
- 42. Література доби Августа: умови розвитку та значення державної ідеології
- 43. «Буколіки» Вергілія як зразок пасторальної поезії
- 47. Жанрове розмаїття творчості Горація
- 48. Оди Горація: ідейно-політичний зміст, стильові особливості
- 50. Основні теми поезії Горація. Втілення філософії «золотої середини»
- 51. «Скорботні елегії» Овідія: історія створення, провідні мотиви
- 52. «Наука кохання» Овідія: своєрідність жанру та засоби психологізму
- 54. Значення фольклорних та міфологічних елементів в романі Апулея «Золотий віслюк»