9.Фетишизм як риса міфологічної свідомості

фетишизм(від фр. "fй tiche" - ідол, талісман) – культ неживих предметів – фетишів, які наділяються надприродними властивостями, обожнюються, з ними пов'язується можливість задоволення своїх бажань. Фетишем міг стати будь-який предмет, який вразив чимось уяву людини: (камінь незвичної форми, кусок дерева, частини тіла - зуби, ікла, кістки тощо), або знайдений в незвичайній обстановці. Пізніше з'явилися виготовлені з каменю, кістки, дерева, металу фігурки. Нерідко фетишем ставав випадково обраний предмет, і якщо його власника супроводжувала удача, то фетиш наділявся магічною силою, а якщо ні, - його замінювали іншим.

Генезис фетишизму загалом, криється в анімістичному погляді на природу, за яким навіть об'єкти неживого світу обдаровані життям, розумом, волею і душею. Первинним типом фетиша є той, в якому вбачали самостійну, яка притаманна йому самому силу. Стосовно інших фетишів вважалось, що вони мали силу, яка вселилася в них зовні (якийсь дух). Тобто, первісна людина в неживих предметах бачила щось живе. Також були фетиші, що не володіють самостійною силою, а отримують її лише внаслідок близькості їх або відношення до певного божества або священного предмету (наприклад, річ, взята з гробниці шамана, місцеперебування якогось божества тощо). До фетишизму дуже близьке ідолопоклонство: ідол (предмет з дерева, глини та ін.матеріалів і різні амулети, талісмани) відрізняється від фетиша тим, що він являє собою матеріальний об'єкт, якому дана певна людська чи тваринна форма. Психологія ідолопоклонстваподібна фетишизму: віра, що в ідолі є могутня душа, або, що в нього вселився дух божества, який в нагороду за дану йому красиву форму, надає допомогу людині.