54. Значення фольклорних та міфологічних елементів в романі Апулея «Золотий віслюк»

Особливе місце серед цих історій належить чудовій міфічній казці про Амура і Псіхею. Вона виникла в Елла¬ді приблизно в VI-V ст. до н. е. й розповідала лише про самий факт незвичайного кохання смертної дівчини і бога. Апулей уск¬ладнив основну любовну лінію, увівши інтригу зі злобливими й заздрісними сестрами, які вирішили згубити Псіхею і були пока-рані, а сама героїня зазнала переслідувань Венери і врешті була винагороджена за вірне кохання. Юпітер припинив ворожнечу між ними, Псіхея стає безсмертною богинею, й усі боги визнають її дружиною Амура. Однією з особливостей цієї казкової історії стало незвичне зображення богів, зокрема підкреслено їхні земні стосунки, поведінка й почуття, не говорячи вже про звеличення самого всепереможного кохання.

Роман Апулея написаний своєрідним стилем, у якому примх¬ливо переплітаються реальне життя і фантастика, віра в божества і чорнокнижництво, мораль задоволеної життям людини і крити¬ка окремих його вад. Відповідно й мова письменника надзвичай¬но барвиста та різноманітна. Там, де він описує «правду життя», побут і вчинки представників нижчих верств, звучить простона¬родна мова, що в інших випадках замінюється мовою високоос¬віченого оратора, стає вишуканою, патетичною та навіть манір¬ною. В ній багато синонімів, часом надмірного багатослів'я, що затемнює зміст і робить його інколи важким для розуміння, арха¬їчних слів і виразів, грецьких запозичень, неологізмів, народних вульгаризмів, приказок і афоризмів, прийомів красномовства, гри слів тощо. Часом мова Апулея починає звучати віршами в прозі, стає мелодійною й витонченою. Все це засвідчує надзви¬чайну майстерність Апулея-стиліста, його глибоке знання зако¬нів художнього слова. Цей оригінальний тип романної моделі зберігається і розвивається далі в новій літературі.