11. Відображення патріархальних відносин в олімпійській міфології
Олімпійський період.
У міфології олімпійського періоду (чи рання класика), зв'язаного з переходом до патріархату, з'являються герої, що розправляються з чудовиськами і страховиськами, що ніколи лякали уяву людини задавленого незрозумілої йому і всемогутній природі. Наприклад Аполлон убиває піфійського дракона і засновує на цьому місці своє святилище. Замість дрібних богів і демонів з'являється один головний, верховний бог Зевс, якому поклоняються всі інші боги і демони. Патріархальна громада оселяється тепер на чи небі на горі Олімп. Зевс сам веде боротьбу з чудовиськами, перемагає циклопів і заклинає їх під землю, у тартар. З'являються боги нового типу. Жіночі божества, що оформилися з багатогранного древнього образа богині – матері, одержали нові функції в епоху героїзму. Гера, стала покровителькою шлюбів і омоногамної родини, Афіна Паллада стала покровителькою чесної, відкритої й організованої війни, а Афродіта стала богинею любові і краси. Богами патріархального укладу життя стали Афіна Паллада й Аполлон, що славляться мудрістю, красою і художньо – конструктивною діяльністю. Гермес перетворився в заступника всякого людського підприємства, включаючи скотарство, мистецтво і торгівлю. Не тільки боги і герої, але і все життя одержало в міфах зовсім нове оформлення. Насамперед перетворюється природа, що раніш була наповнена незрозумілими і страшними для людини силами. Влада людини над природою значно зросла, він уже вміє знаходити в ній красу, використовувати природу для своїх потреб. Але всім правил Зевс, і всі стихійні сили виявилися в його руках. Колись він був і жахливим громом, і сліпучою блискавкою, не було ніякого божества, до кого можна було б звернеться по допомогу проти нього. Тепер же грім і блискавка стали більше як атрибутами Зевса. Греки стали представляти, що від розумної волі Зевса, залежить, коли і для яких цілей він користається своїм перуном. До олімпійського періоду міографи відносять і подвиги Геракла, загадка Сфінкса, що розгадав Едіп, Одіссей, що не піддався заворожливому співу сирен і непошкоджене проплив повз них, що сприяло загибелі сирен і ін.
- 5. Міф як уособлення первісного синкретизму
- 6.Героїчні міфи: етапи героїзму
- 7.Анімізм як риса міфологічної свідомості
- 8.Антропоморфізм як риса міфологічної свідомості
- 9.Фетишизм як риса міфологічної свідомості
- 10.Відображення матріархату в міфології доолімпійського періоду
- 11. Відображення патріархальних відносин в олімпійській міфології
- 12.Поняття про епос. Своєрідність епічної фабули та епічного героя
- 13. Героїчний епос Давньої Греції: шляхи виникнення, форми побутування, ідейний змістпочинається еллінський епос двома епічними поемами Гомера- "Іліада" і "Одіссея", які визначають як героїчний епос.
- 14.Принципи епічної характеристики героїв в поемі Гомера «Іліада»
- 15. «Антипсихологізм» Гомера: сутність, ознаки, форми вияву
- 16. Естетична основа поем Гомера і родовий світ
- 20. Жанрові ознаки давньогрецької елегії
- 21. Жанрові ознаки ямбічної лірики
- 22. Характер ліричного героя в поезії Архілоха
- 27. Походження грецької трагедії та її структура
- 28. Есхіл як «батько трагедії»: естетичні особливості драми
- 29. Ідейний зміст трилогії Есхіла «Орестея»
- 29. Ідейний зміст трилогії Есхіла «Орестея»
- 30. Утвердження ідеї індивідуалізму в трагедії Есхіла «Прометей прикутий»
- 31. Художні новаторства драматургії Софокла
- 33. Філософсько-психологічна трагедія Евріпіда
- 34. Походження комедії: значення елементів фольклорної обрядовості
- 35. Комедії Арістофана: тематика, структура, засоби комічного
- 39. Періодизація літератури Давнього Риму
- 41. Любовна елегія Катулла: ліричний герой, засоби психологізму, стиль
- 42. Література доби Августа: умови розвитку та значення державної ідеології
- 43. «Буколіки» Вергілія як зразок пасторальної поезії
- 47. Жанрове розмаїття творчості Горація
- 48. Оди Горація: ідейно-політичний зміст, стильові особливості
- 50. Основні теми поезії Горація. Втілення філософії «золотої середини»
- 51. «Скорботні елегії» Овідія: історія створення, провідні мотиви
- 52. «Наука кохання» Овідія: своєрідність жанру та засоби психологізму
- 54. Значення фольклорних та міфологічних елементів в романі Апулея «Золотий віслюк»