logo
Dokument_Microsoft_Word (4)

33. Філософсько-психологічна трагедія Евріпіда

Про життя Еврипіда відомо досить небагато дійсних фактів. До¬стовірно можна сказати, що участі в політичному житті він не брав, приятелював з філософами Сократом і Анаксагором, софістами. Свої твори наповнив філософськими роздумами про життя і смерть, про проблеми моралі й моральності, про вічну загадку – людину. Сучасники називали його «філософом на сцені». Також відомо, що сучасники недолюблювали Еврипіда, навіть ті, хто визнавав його неабиякий талант. Дослідники вважають, що це трапилось через те, що Еврипід як мислитель випередив час, і, якщо Софокл був співцем афінської демократії, то Еврипід уловив у ній глибинні кризові яви¬ща, які виявлялись як у політичному й суспільному, так і в приватно¬му житті його сучасників. За словами Арістотеля, він зображував людину такою, якою вона є в житті.

Завдяки Еврипідові в літературі вперше з'явився аналіз психології людської особистості. Людина у Еврипіда залежить не від наперед визначеної долі, а сама визначає її. У творчості митця спостерігає¬мо подальший розвиток самої побудови трагедії. Зменшується роль хору, міф стає лише оболонкою сюжету, у який нерідко вводиться досить складна інтрига, мистецьки побудовані діалоги. Однією з ос¬новних особливостей трагедій Еврипіда став пафос, тобто особли¬вий психологічний стан героя: радість, відчай, сумніви і т.п. Це створювало певну емоційну атмосферу у виставі. Також важливою особливістю трагедій Еврипіда є наявність побутового елемента. Його герої більше цікавляться особистими повсякденними пробле¬мами, аніж державними й загальнолюдськими.

Найбільше Еврипіда приваблює душа жінки. Він намагається осягнути її глибини, розкрити таємниці. При цьому поет не дає ста¬тичної картини. Він подає характер героїв у розвитку, змальовує роздвоєність і душевний розлад особистості, переносить конфлікт трагедії в людську душу. Найяскравішою ілюстрацією сказаного вище є найвідоміша з трагедій Еврипіда «Медея» (431 р. до н. е.), у якій автор показує, як зло оточуючого життя породжує зло в душі людини.