33. Філософсько-психологічна трагедія Евріпіда
Про життя Еврипіда відомо досить небагато дійсних фактів. До¬стовірно можна сказати, що участі в політичному житті він не брав, приятелював з філософами Сократом і Анаксагором, софістами. Свої твори наповнив філософськими роздумами про життя і смерть, про проблеми моралі й моральності, про вічну загадку – людину. Сучасники називали його «філософом на сцені». Також відомо, що сучасники недолюблювали Еврипіда, навіть ті, хто визнавав його неабиякий талант. Дослідники вважають, що це трапилось через те, що Еврипід як мислитель випередив час, і, якщо Софокл був співцем афінської демократії, то Еврипід уловив у ній глибинні кризові яви¬ща, які виявлялись як у політичному й суспільному, так і в приватно¬му житті його сучасників. За словами Арістотеля, він зображував людину такою, якою вона є в житті.
Завдяки Еврипідові в літературі вперше з'явився аналіз психології людської особистості. Людина у Еврипіда залежить не від наперед визначеної долі, а сама визначає її. У творчості митця спостерігає¬мо подальший розвиток самої побудови трагедії. Зменшується роль хору, міф стає лише оболонкою сюжету, у який нерідко вводиться досить складна інтрига, мистецьки побудовані діалоги. Однією з ос¬новних особливостей трагедій Еврипіда став пафос, тобто особли¬вий психологічний стан героя: радість, відчай, сумніви і т.п. Це створювало певну емоційну атмосферу у виставі. Також важливою особливістю трагедій Еврипіда є наявність побутового елемента. Його герої більше цікавляться особистими повсякденними пробле¬мами, аніж державними й загальнолюдськими.
Найбільше Еврипіда приваблює душа жінки. Він намагається осягнути її глибини, розкрити таємниці. При цьому поет не дає ста¬тичної картини. Він подає характер героїв у розвитку, змальовує роздвоєність і душевний розлад особистості, переносить конфлікт трагедії в людську душу. Найяскравішою ілюстрацією сказаного вище є найвідоміша з трагедій Еврипіда «Медея» (431 р. до н. е.), у якій автор показує, як зло оточуючого життя породжує зло в душі людини.
- 5. Міф як уособлення первісного синкретизму
- 6.Героїчні міфи: етапи героїзму
- 7.Анімізм як риса міфологічної свідомості
- 8.Антропоморфізм як риса міфологічної свідомості
- 9.Фетишизм як риса міфологічної свідомості
- 10.Відображення матріархату в міфології доолімпійського періоду
- 11. Відображення патріархальних відносин в олімпійській міфології
- 12.Поняття про епос. Своєрідність епічної фабули та епічного героя
- 13. Героїчний епос Давньої Греції: шляхи виникнення, форми побутування, ідейний змістпочинається еллінський епос двома епічними поемами Гомера- "Іліада" і "Одіссея", які визначають як героїчний епос.
- 14.Принципи епічної характеристики героїв в поемі Гомера «Іліада»
- 15. «Антипсихологізм» Гомера: сутність, ознаки, форми вияву
- 16. Естетична основа поем Гомера і родовий світ
- 20. Жанрові ознаки давньогрецької елегії
- 21. Жанрові ознаки ямбічної лірики
- 22. Характер ліричного героя в поезії Архілоха
- 27. Походження грецької трагедії та її структура
- 28. Есхіл як «батько трагедії»: естетичні особливості драми
- 29. Ідейний зміст трилогії Есхіла «Орестея»
- 29. Ідейний зміст трилогії Есхіла «Орестея»
- 30. Утвердження ідеї індивідуалізму в трагедії Есхіла «Прометей прикутий»
- 31. Художні новаторства драматургії Софокла
- 33. Філософсько-психологічна трагедія Евріпіда
- 34. Походження комедії: значення елементів фольклорної обрядовості
- 35. Комедії Арістофана: тематика, структура, засоби комічного
- 39. Періодизація літератури Давнього Риму
- 41. Любовна елегія Катулла: ліричний герой, засоби психологізму, стиль
- 42. Література доби Августа: умови розвитку та значення державної ідеології
- 43. «Буколіки» Вергілія як зразок пасторальної поезії
- 47. Жанрове розмаїття творчості Горація
- 48. Оди Горація: ідейно-політичний зміст, стильові особливості
- 50. Основні теми поезії Горація. Втілення філософії «золотої середини»
- 51. «Скорботні елегії» Овідія: історія створення, провідні мотиви
- 52. «Наука кохання» Овідія: своєрідність жанру та засоби психологізму
- 54. Значення фольклорних та міфологічних елементів в романі Апулея «Золотий віслюк»