logo search
История хореографического искусства

57. Видатні українські артисти балету сучасного періоду

Класичний балет - це мистецтво краси, грації, гармонії. Один раз торкнувшись людську душу, він бере її в довічний радісний полон. Як ніякий інший вид мистецтва, балет любить юних, зухвалих, мужніх і самозабутньо відданий Танцеві людей. Парадокс, але Дніпропетровський класичний балет, що має тридцятирічну біографію, є самим молодим театром в Україні. Його артистичний директор, маэстро Олександр Соколов, жагуче захоплений ідеєю вирощування юної балетної трупи. Щорічний конкурсний добір обдарованих дітей 7-10 років дозволив йому відкрити авторську хореографічну школу при Академічному театрі опери і балету, де стершее покоління танцівників успішно передають традиції російської балетної школи її учнем. Унікальність навчання забезпечують спеціально розроблені методи, що враховують індивідуальність дітей, і рання сценічна практика. З першого років навчання вихованці Соколова мають можливість працювати в театральних спектаклях за принципом розвитку від простих елементарних азбучних істин до складного, віртуозного зробленого мистецтва танцю. Самі талановиті в 15-16 років уже готові до виконання ведучих сольних танців. У такий спосіб Соколов зібрав і виростив воістину колекційну трупу. Її відмітні достоїнства: могутня танцювальна енергетика, чистота і чарівність молодості, самовіддана віддача і любов до обраної професії. Їх доповнюють єдині школа, стильова і художній смак. Дорожать у театрі маэстро Соколова і таких якостей, як творча мобільність, взаєморозуміння, незмінна готовність до удосконалювання. Перераховані властивості дозволяють нечисленної по своєму складі трупі, забезпечувати репертуарну афішу, що складається із самих прославлених класичних балетів. Вона включає всі балети Чайковського ("Лебедине озеро", " Спляча красуня", "Лускунчик), "Жизель" Адана, "Дон Кихот" Минкуса, "Марна обережність" Гертеля "Шопениана"("Сильфіди") Шопена, "Спартак" Хачатуряна, "Ромео і Джульетта" Прокоф'єва й ін. В активі колективу численні гастролі в країнах Європи (Франція, Німеччина, Італія, Ірландія, Іспанія, Португалія, Польща); країнах Ближня і Далека схід (Йорданія, Ізраїль, Китай, Росія й ін.). Солісти балету: Владислав Лоленко - ведучий танцівник трупи, Максим Петренко - прем'єр балету.

Олександр Соколов. Його творча доля нерозривно зв'язана зі створенням у сімдесяті роки минулого сторіччя театру опери і балети в Дніпропетровську. Обдарований танцівник, він станцював отут кращі зі своїх сольних партій (Красс у "Спартаку", Хуліган у балеті Шостаковича"Панянка і хуліган"). Тут же успішно реалізував дарунок театрального лідера. Повною мірою його особистісний потенціал розкрився в останнє десятиліття в навченій і вихованій їм перспективній трупі. Сьогодні неї прикрашають зоряні прими - Олеся Ларчикова, Ольга Доронина, Оксана Бондарева, Олена Печенюк, Бураева, і прем'єри - Максим Петренко, Юрій Войников, Владислав Лоленко, Сергій Бадалов.

Владислав Лоленко. Історія його балетної долі жваво нагадує відому андерсеновскую казку про бридке каченя. І сьогодні виходячи на сцену, Лоленко демонструє не просто природну схильність до балету і грамотне володіння технікою класичного танцю, але і наявність яскравої творчої індивідуальності.

Вражає диапозон ролей виконаних танцівником: Меркуцио і тибальт у "Ромео і Джельетте", Принц і король мишей у "Лускунчику", Юнак у "Шопениане" і Эспада в "Дон Кихоте", Ален у "Марній обережності", Блакитна птах у "Сплячій Красуні", Красс у "Спартаку". Такі різнохарактерні і разностилевые ролі виявляються під силу і "по росту". Органічно властивому артистові почуття міри, смаку, артистизму оберігає створювані їм образи від карикатурних превувеличений, Трюкацтва, внутрішньої порожнечі і фальші. Важливо і те, що лоленко за своїм характером - людин "команди". Він дорожить позитивним іміджем балетної трупи й авторитетом театру його що виховав і вырастили. Вірність принципам театрального будинку підтверджує вся сьогоднішня його деятельностьв статусі ведучого танцівника Дніпропетровського класичного балету.

Максим Петренко. Визнаний лідер чоловічої половини трупи з яскраво вираженим творчим потенціалом і перспективою. Сприятливі природні дані, відмінна виучка і працездатність сприяли ранньому приходові Петренко на професійну сцену. Навчання по індивідуальній програмі в авторській школі Соколова і театрально-художньому коледжі дозволило йому раніш своїх однолітків приступити до освоєння верхових партій класичного репертуару. Сьогодні в списку його ролей: Принц Зиґфрід у "Лебединому озері", Альберт у "Жизели", Ромео в "Ромео і Джульетте", Тореадор у "Кармен-сюите", Базильв "Дон Кихоте", Принц у "Лускунчику", Дезире в "Сплячій Красуні", Спартак в однойменному балеті А.Хачатуряна. Надійний і чуйний партнер, він художньо переконливий у своїх сценічних роботах. Його молодий азарт, темперамент, емоційна заразливість завжди знаходять вдячний і співчутливий відгук публіки. Підтвердженням професійних достоїнств служить кількаразове присудження йому іменної стипендії від мерії м. Дніпропетровська за творчі досягнення і премії Українського відділення Міжнародного інституту театру.

Львівський театр опери і балету. Балетна трупа театру складається з 60-ти артистів зі спеціальним хореографічним утворенням. Репертуар балетної трупи: балети українських композиторів - "Лісова пісня" (М.Скорульский), "Лілея" (К.Данкевич), а також балети: "Жизель" (А.Адан), "Ромео і Джельета" (С.Прокоф'єв), "Эсмеральда" (Ц.Пунь), "Лебедине озеро"(П.Чайковський), "Лускунчик" (П.Чайковський), "Гамлет" (П.Чайковський), " Шшопениана" (Ф.Шопен).Постановники: А.Лимарев, В.Дубровский.

Наталя Мацак закінчила Київське державне хореографічне училище. У 2000 р. прийнята в трупу Національного академічного театру опери і балету України імені Т. Шевченко. У її репертуарі ведучі партії в балетах "Лебедине озеро", "Дон Кихот", "Корсар", "Раймонда", "Баядерка", "Віденський вальс", "Лускунчик", "Шехеразада", "Кармен-сюита", "Спартак" і ін. Гастролювала в Японії, Кореї, Канаді, Португалії, Іспанії, Італії, Мексиці й інших країнах. Є лауреатом Міжнародного конкурсу імені Сержа Лифаря в 2004 р. у Києві (срібна медаль), Міжнародного конкурсу артистів балету і хореографів у Москві в 2005 р. (бронзова медаль). У квітні 2006 р. Наталя Мацак завоювала золоту медаль і перше місце VІ Міжнародного конкурсу імені Сержа Лифаря.

Олена Филиппьва. Про неї пишуть, що вона єдина не виїхала балерина світового рівня в Національній опері України, де з 1988р., після закінчення Національної балетної школи, танцює усі ведучі партії. Е.Филиппьева - лауреат Конкурсу артистів балету (Москва, 1988 р.), переможниця Міжнародного балетного конкурсу "Майя" (1994р.). Міжнародного конкурсу сучасного і класичного танцю в Нагое, Японія(1996-й, 1999р.). У 23 року стала народною артисткою України, побувала чи ледве не у всіх куточках світу. Олена - визнана балерина (сама Плисецкая сказала, що на території колишнього СРСР і в Європі їй немає рівних), народилася в невеликому містечку Днепропрудное Запорізької області. З дитинства захопилася спортом - усе-таки батьки викладали фізкультуру в школі й у технікумі.