Мовна пара перекладу: російська – українська

3.5. Музеї поділяються за організаційною ознакою на центральні, що здійснюють науково-методичне керівництво своєю групою, головні, що мають мережу філій; музеї на правах філій та відділів (секторів); самостійні музеї.

4. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ МУЗЕЇВ МАСОВОЇ МЕРЕЖІ 4.1. Вирішальними факторами, що визначають величину музею, є кількість, склад фондів і динаміка надходжень. 4.2. За основу розрахунку площ музеїв приймається експозиційна площа, яка, як правило, становить половину загальної площі музею (45 - 55%). Для всіх профілів музеїв, крім меморіальних, характерна наступна закономірність у розподілі експозиційних площ у різних за величиною містах: зі зростанням чисельності населення міста показники площі на 1 тис. жителів зменшуються. Такий же характер носить залежність кількості відвідувань у містах з різною чисельністю населення: чим менше місто, тим більша кількість відвідувань на 1 тис. жителів у рік. Зворотній залежність має місце в розподілі експонатів в експозиції та фондах. 4.3. Розподіл експозиційної площі музеїв для міст різної величини (табл. 3) може бути рекомендоване як орієнтовний, потребує коригування з урахуванням специфіки даного міста, колекції і т.д. 4.4. Принципи організації музеїв масової мережі наведено в табл. 4.

Таблиця 3

Таблиця 4

5. МІСТОБУДІВНІ ПРИНЦИПИ РОЗМІЩЕННЯ МУЗЕЇВ 5.1. Містобудівна ситуація, безпосереднє оточення і власне ділянку музею мають суттєвий вплив на архітектуру будівлі. Функціональна програма повинна вирішуватися в органічному зв'язку з природним і містобудівним оточенням. Історично єдино можливе місце розташування музею в місті - виключно центр - і сьогодні зберігає свою актуальність, хоча і формулюється не з такою категоричністю, як раніше. Унікальність визначає архітектурне значення музею у формуванні значних містобудівних ансамблів. З ростом числа і типологічного різноманіття музеїв, появою, музеїв, пов'язаних з певним місцем, зміни їх ролі у суспільному та культурному житті порушилося і однаковість підходу до вибору ділянки. Відомі численні приклади будівництва музеїв за містом (етнографічних, археологічних та меморіальних, в мальовничій місцевості, що дозволяє поєднати відпочинок відвідувачів з відвідуванням музею). Багато музеїв відкрито на селі - свідоцтво зрослого культурного рівня і стирання граней між містом і селом.

5.2. Загальні вимоги до вибору ділянки для будівлі музею наступні: перевагу розміщення в міському центрі. Музеї є провідними об'єктами формування загальноміського ансамблю. Дотримання цієї вимоги забезпечує рівнодоступність музею для відвідувачів з різних районів; включення музею в комплекс установ культури разом з іншими музеями, театром, виставковим залом, бібліотекою, архівом, центром інформації та дозвіллєвих закладів. Кооперація доповнює функціональну програму музею і залучає нові категорії відвідувачів; близькість парку - для влаштування відкритої експозиції, природного захисту від шуму і забруднень та створення необхідних музею рекреаційних зон; достатня площа території для будівництва та перспективного розширення музею.

Дані вимоги не поширюються на музеї, розташування яких пов'язане з певним місцем: меморіальні музеї; археологічні музеї на місці розкопок; музеї підприємств, установ і навчальних закладів; музеї в пам'ятниках; музеї під відкритим небом, що вимагають великих за площею незабудованих територій, з ландшафтом, характерним для даного регіону. 5.3. При виборі місця для будівництва музею потрібен облік таких основних факторів:

соціальні цілі: збереження культурної спадщини та її пропаганда; підвищення освітнього та культурного рівня населення, проведення наукових досліджень; призначення та специфіка музею: місце музею в загальній структурі (центральний, головний, філія), тип колекції, фонди, переважний розвиток функцій (науково-дослідних, науково-просвітницьких, освітніх і дозвіллєвих); характеристика міста (населеного пункту): чисельність населення, структура розселення, передбачуваний регіон охоплення музеєм, транспортна схема, перспективи розвитку міста (населеного пункту) в цілому і передбачуваного району для будівництва музею, історичні та культурні традиції, розвиток туризму. Аналіз структури відвідувачів історико-краєзнавчих музеїв показує, що іногородні становлять істотну частину відвідувальний аудиторії - від 32% в найбільших музеях до 78% в невеликих районних. Для регіонів з високою щільністю населення і розвиненим міжміським громадським транспортом істотний вплив на відвідуваність чинить населення тяжіють населених місць; природне оточення: рельєф, рослинність, водойми, геологічні характеристики, кліматичні умови (з точки зору збереження експонатів і можливостей організації відкритої площадки), форма і розмір ділянки, обмеження використання, включаючи шум, вібрації та забруднення, придатність місцевості для проведення дозвіллєвих заходів; містобудівна ситуація: наявність інших музеїв, навчальних закладів (включаючи школи), наукових установ (їх потужність, тип, розміщення і число), місць дозвілля та відпочинку; найближчим архітектурне оточення; тенденція розвитку; несприятливий для музею сусідство з промисловими підприємствами, швидкісними магістралями, залізницею і аеропортом; можливість поетапного розширення будівлі музею; структура населення: соціально-професійний і віковий склад, рівень освіти, культурні запити, туристи; транспортна доступність: система громадського транспорту в районі будівництва музею, розміщення стоянок, пішохідна доступність до музею (легко доступний - 15 хв ходьби або їзди місцевим транспортом, доступний - 15 - 30 хв); техніко-економічні міркування: благоустрій території, проведення супутніх будівництву музею заходів (доріг, комунікацій тощо); спеціальні вимоги. Краєзнавчі музеї: своєрідність природно-природного ландшафту та архітектурного оточення як елементів експозиційного показу. Художні музеї: можливість розміщення творів монументального мистецтва на відкритих експозиційних майданчиках. Музеї в пам'ятках: обов'язковість охоронних зон. Технічні музеї: розширений склад експозиції під відкритим небом. Музеї підприємств та установ: доцільність їх розміщення без обмежень відвідуваності режимом роботи підприємств та установ.

Введіть текст або адресу веб-сайту чи перекладіть документ

Скасувати

Прослухати

Читати фонетично

6.Вимоги до ділянок 6.1. Ділянка музею включає наступні функціональні зони: вхідну, експозиційну, рекреаційну та господарську. 6.2. Вхідна зона служить для адаптації відвідувачів перед відвідуванням музею, місцем збору екскурсій і очікування. Тут розміщується реклама та інформація. Поблизу від вхідної зони слід розміщувати стоянки для автобусів і автомашин. .3. Експозиційна зона є продовженням постійної експозиції в будівлі і призначається для розміщення різних експонатів під відкритим небом: творів монументального мистецтва та скульптури - у художніх музеях; зразків знарядь, військової техніки, кам'яних статуй, археологічних фрагментів, пам'яток народного зодчества, монументальних композицій, присвячених знаменним подіям і героям, - у музеях історичного профілю; зразків флори і фауни - в краєзнавчих. Для останніх характерним є також використання в експозиційних цілях захисного озеленення території, влаштування дендрарію.

6.4. Рекреаційна зона призначається для відпочинку відвідувачів і може бути поєднана з вхідними або експозиційної зонами. 6.5. Господарська зона включає необхідні господарські будівлі поза будівлею музею (гаражі, склади, трансформаторні підстанції). Бажано її розміщення з боку прийому та відправки експонатів. Площа ділянки музею залежить від величини і характеру колекцій. Будівля музею слід розміщувати на ділянці з відступом не менше 15 м від червоних ліній забудови та міських магістралей з метою створення озелененій захисної зони. Ділянка музею повинен представляти можливість для розширення будівлі в майбутньому. 6.6. Залежність площ експозиції і ділянки така:

6.7. Наиболее распространенные соотношения различных площадей участка приведены в табл. 5.

Таблица 5