1. Інформаційно-семіотичне розуміння культури
Формування культурології як самостійної наукової дисципліни в XX ст. було у значній мірі намаганням подолати різноманітність уявлень про культуру і побудувати її загальну теорію. Розробка цих теоретичних поглядів відбувалася у двох основних напрямках:
адаптаціонизм;
ідеаціонизм.
Адаптаціонизм розглядає культуру як специфічно людський спосіб взаємодії з оточуючим середовищем. Центральне місце в поясненні культурних явищ відводиться тут діяльності. В руслі цього напрямку розвивається функціональна концепція культури, що веде початок від Б.Малиновського, який розглядав культуру як породжену суспільством систему способів задоволення потреб. До цього напрямку відноситься і марксистська теорія культури. Ідеаціонизм пояснює культуру як галузь ідеального, яка містить наслідки духовної творчості людини. Визначаючим началом тут є лише окрема обмежена сфера духовної творчості — головним чином наука і мистецтво (так звана «висока культура»). Саме тут створюються символи, ідеї, цінності, в контексті яких люди сприймають і розуміють дійсність, будують своє буття у світі.
Позиції адаптаціонизму та ідеаціонізму на протязі останнього часу поступово зближуються. Основою, на якій відбувається це зближення, є інформаційно-семіотична концепція культури.
Вихідним моментом інформаційно-семіотичного підходу до культури є адаптаціоністська теза про способи та наслідки людської діяльності.
Семіотика – загальна теорія знакових систем.
Діяльність — це спосіб існування людини. Специфіка людського образу життя, яку покликано фіксувати поняття культури, пов’язана насамперед з особливостями людської діяльності. Проте не всі дії людини є людською, розумною діяльністю. Коли ми дихаємо, приймаємо їжу або реагуємо на полум'я, то наші дії нічим не відрізняються від дій тварин. Особливостями людської діяльності є: по-перше, свідома постановка мети; по-друге, цілепокладання діяльності. Таким чином, людина колись навчилась діяти, щоб жити, тепер вона живе, щоб діяти.
Постійне формування все нових і нових завдань і засобів діяльності призводить до того, що люди поступово занурюються в штучно створений ними світ. В цьому відношенні культура протистоїть «натурі» - природі. «Культурне» - означає штучно створене, відмінне від того, що дане природою, утворилось природним шляхом, без втручання людини.
Створюючи культуру, люди відділяються від природи і створюють нове позаприродне середовище буття (іграшки та книги, одяг і меблі, скло і бетон, звуки музики та електричне світло). Сліди людського впливу має навіть те, що ми їмо та п'ємо, навіть повітря, яким ми дихаємо. Людство живе ніби на межі двох світів - існуючого незалежно від нього світу природи та світу матеріальної культури, світу артефактів.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Конспект лекцій з культурології для студентів всіх спеціальностей та форм навчання
- Лекція і Культурологія в системі гуманітарних наук. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація»
- 2. Предмет, мета та завдання курсу культурологія.
- 3. Структура культурологічного знання. Методи культурологічних досліджень.
- Культурологія
- 4. Проблема визначення поняття «культура». Функції культури.
- 5. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація». Культурологічні концепції м.Данілевського, о.Шпенглера, а.Тойнбі.
- Лекція іі Концепції культурогенезу та теорії культурних змін
- 1. Культурогенез як процес виокремлення людини з природного простору.
- 2. Культура і природа. Географічний детермінізм.
- 3. Провідні концепції культурогенезу.
- 4. Культурно-історичний процес, його основні принципи та властивості.
- 5. Еволюціоністська парадигма культурного розвитку.
- Лекція ііі Морфологія та типологія культури
- 3. Історична типологія культури.
- 4. Регіональна типологія культури.
- 5.Концепції ідеальних типів м.Вебера та Дж.Фейблмана.
- 6. Концепція локальних культур м.Данілевського
- 7.Циклічні концепції Дж.Віко, л.Фробеніуса та п.Сорокіна.
- 8.Еволюціоністські та формаційні концепції (е.Дюркгейм, л.Уайт, к.Маркс, а.Тойнбі, о.Конт, к.Ясперс).
- Лекція іv Культура як знаково-семіотична система. Соціокультурна динаміка. Діалог культур
- 1. Інформаційно-семіотичне розуміння культури
- 2. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
- 3. Види знаків та символів
- 4. Соціокультурна динаміка. Типи культурних змін.
- 5. Поняття соціокультурної кризи, передумови її виникнення, сфери вияву та можливі варіанти подолання.
- Лекція V Особистість у світі культури
- 1. Людина як творіння і творець культури. Культура – сфера творчості та самореалізації людини.
- 2. Інкультурація, соціалізація та культурна ідентифікація людини.
- 3. Поняття і культурологічні концепції масової та елітарної культури.
- 4. Антикультура, контркультура, субкультура.
- 5. Культура інтелігенції як «лабораторія майбутнього»
- Лекція vі Модернізаційні та постмодернізаційні процеси в сучасній культурі
- Загальна характеристика сучасної культури. Поняття «модерн» та «постмодерн».
- 2. Виникнення та сутність поняття „глобальні проблеми людства”. Діяльність «Римського клубу».
- 3. Класифікація глобальних проблем та проблема їх вирішення.
- 4.Культура як необхідна умова розв'язання глобальних проблем
- 5. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми.
- Лекція vіі Феномен української культури. Тенденції розвитку сучасної української культури
- 1. Українська мова – основа культури українського народу.
- Лекція vііі Етика як філософська наука. Основні етичні вчення
- 1.Поняття «етос» і «мораль». Виникнення етики, її філософський характер, предмет та завдання.
- 2.Походження та еволюція моралі. Світоглядна орієнтація моралі. Властивості моралі.
- 3.Основні етичні вчення.
- Лекція іx Основні етичні категорії. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації
- 2.Основні етичні категорії
- 3.Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації
- Лекція X Естетика як філософська наука та історія її становлення. Основні естетичні категорії
- 1.Естетика як самостійна наука. Предмет та завдання естетики.
- 2.Історія естетичної думки
- 3.Основні естетичні категорії
- Лекція xі Художня культура. Мистецтво як естетичний феномен
- 1. Зміст поняття «художня культура», «мистецтво».
- 2. Функції мистецтва.
- 3. Специфіка художнього образу та проблема виділення видів мистецтва.
- 4. Характеристика основних видів мистецтва.
- 5. Проблема художньої творчості в естетиці
- Список рекомендованої літератури (основна)
- Список рекомендованої літератури (додаткова)
- Післямова