21. Братські школи в Україні.
Наприкінці XVI — на початку XVII ст. освіта в Україні стає одним із найважливіших засобів у боротьбі проти полонізації і окатоличення, за збереження етнічної цілісності. Діяльність, що її започаткували і розгорнули в цей час братства на ниві освіти, науки, книгодрукування, дає право віднести їх до громадських організацій нового, ренесансного зразка.
Братства — це всестанові, загальнонаціональні організації, що створювались навколо церкви, сприяючи культурно-національному відродженню. Це світські організації, які відстоювали релігійні, політичні, національні, культурні, станові права українців. їм належали великі заслуги у справі збереження української православної традиції, у становленні громадянського суспільства, його етнонаціональної консолідації, у підвищенні рівня освіти та культури.
Об´єднуючи освічених міщан та шляхтичів, братства розуміли необхідність розвитку української науки й літератури і залучали до своїх установ діячів культури з різних частин України. Саме при братствах почали свою діяльність найвизначніші представники української культури кінця XVI — початку XVII ст. Стефан і Лаврентій Зизанії, Кирило Транквіліон Ставровецький, Іов Борецький та ін. Усі вони як тогочасні керівники братств є типовими людьми Відродження. Це яскраві, багатогранні індивідуальності, водночас — керівники суспільного руху та культурні діячі широкого діапазону — учителі, вчені, письменники.
Найстарішим і найвпливовішим було Львівське Успенське братство, розквіт діяльності якого припадає на 80-і роки XVI ст. Від 1585 р. його покровителем став князь К. Острозький, а згодом — князі Вишенські, Ружинські, Потоцькі, а також заможні купці та ремісники, зокрема Костянтин Корн, який заповідав львівському братству 4 тис. золотих. Усього в братській скарбниці в той час була досить значна сума — близько 50 тис. золотих.
Організаційне оформлення Львівського Успенського братства в 1585 р. збіглося із заснуванням школи та викупом друкарні в Івана Федорова з метою забезпечення її навчальними підручниками. Львівська братська школа — це був перший в Україні утримуваний на громадські кошти всестановий навчальний заклад, у якому початкове навчання поєднувалося зі школою вищого типу. Успенське братство підняло свою школу на такий щабель, що в перший період свого існування вона зайняла провідне місце серед українських навчальних закладів. Навчальна програма передбачала викладання предметів класичного тривіуму і квадривіуму, значна увага надавалася вивченню слов´янської граматики, грецької мови та латини. Знання останньої давало учням змогу знайомитися з досягненнями західноєвропейської науки та літератури. Організатори братської школи глибоко замислювалися над педагогічними проблемами і вирішували їх, на противагу єзуїтським школам, у демократичному, гуманістичному дусі.
Слідом за Львівською братською школою почали з´являтися навчальні заклади і в інших містах західноукраїнських земель та Правобережжя. Міщани розуміли потребу ґрунтовної освіти, тим більше, що в XVI ст. з-поміж них були вже високоосвічені люди. Луцьке братство також створило школу вищого типу, що стала культурним осередком усієї Волині. За зразками Львівської та Луцької шкіл діяли братські школи в Галичі, Рогатині, Комарному, Перемишлі, Ярославі, Межибожі, Холмі.
Найсприятливіші умови для розвитку української освіти створилися в Києві, оскільки школи тут були під захистом козаків. Київська братська школа, заснована близько 1615—1616 pp., була створена одночасно з організацією Київського Богоявленського братства; це говорить про те, що для фундаторів братства і школи головним було саме створення школи. Школа перебувала під постійною опікою видатних політичних і культурних діячів України — Петра Сагайдачного, Петра Могили, Івана Борецького (пізніше — митрополита Иова Борецького), Мелетія Смотрицького, Касіяна Саковича та інших просвітителів, які взяли активну участь у її реформуванні в Києво-Могилянській колегіум (1632), що за своєю навчальною програмою був близьким до західноєвропейських університетів. Київський колегіум у першій половині XVII ст. став центром згуртування найкращих національних сил у науці, літературі, філософії.
- 2.Теологічний підхід
- 3.Семіотичний підхід
- 2.Функції культури
- 5.Трипільська культура.
- 3. Пізній етап
- 6.Кімерійці,скіфи і сармати в Україні.
- 7.Походження словянських мов.
- 11.Бібліотеки і школи Київської русі.
- 12.Давньоруські літописи.
- 13. Визначні архітектурні пам'ятки київської русі.
- 14. Пам'ятки культури київської русі
- 15.Мозаїка як вид монументального мистецтва.
- 16. Загальні тенденції розвитку української культури XIV-XVI ст.
- 19.Козацькі літописи.
- 21. Братські школи в Україні.
- 22.Внесок Києво-Могилянської академії в розвиток культури.
- 23.Історія українського друкарства.
- 25.Українська барокова архітектура.
- 26.Українська барокова музика.
- 27.Українська барокова поезія.
- 29.Філософія Григорія Сковороди.
- 30.Поетична творчість Григорія Сковороди.
- 31.Педагогічна діяльність г.Сковороди.
- 32.Українська культура доби Гетьманщини.
- 33.Просвітницька діяльність Івана Мазепи.
- 36. Березовський Максим Созонтович
- 37. Ведель Артем Лук'янович
- 38.Драматургія ф.Прокоповича.
- 39. «Кобзар» т.Шевченка.
- 41.Античні мотиви у творчості т.Шевченка.
- 42.Т.Шеіченко – художник.
- 46.Проза і.Франка.
- 48.Драматургія Лесі Українки.
- 49.Леся Українка і музика.
- 51.Опери м.Лисенка.
- 52.Фортепіанна творчість м.Лисенка.
- 55.Українське образотворче мистецтво хіх-хх століття.
- 56.Український модерн.
- 57. «Шістдисятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- 58.Формування українського національного театру.
- 59.Явище масової культури.
- 60.Елітарна культура і масова культура, специфіка проявів на теренах України.
- 61.Дисидентський рух в Україні.
- 65.Творчість п.Тичини.
- 66.Творчий доробок м.Рильського.
- 67.Творчість в.Стуса.
- 68.Кіномистецтво радянської України.
- 69.Культурне життя української діаспори.
- 70.Творчий доробок о.Довженка.
- 71. «Поетичне кіно»: с.Параджанов,ю.Іллєнко.
- 72.Українська державна символіка,її джерела.
- 73.Культура українського народу в контексті європейської культури.
- 75.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX — початку XX ст.
- 76. Український модерн.
- 77.Український постмодерн.
- 78.Модерністські напрями в українському театрі. Лесь Курбас.
- 79.Творчість «БуБаБу».
- 80.Релігійна ситуація в незалежній Україні.
- 81.Розвиток культури національних меншин в незалежній Україні.
- 82. Основні етапи розвитку освіти в Україні (братські школи, Острозька академія, Києво-Могилянська академія, університети,сучасні навчальні заклади).
- 83. «Станіславський феномен».
- 85. Сучасна академічна музика в Україні: Сильвестров, Скорик, Карабиць, Грабовський.
- 86.Театральне мистецтво в сучасній Україні.
- 87.Сучасна українська література.