73.Культура українського народу в контексті європейської культури.
Кожна з більш ніж двох тисяч національних культур, що існують у світі, має свою специфіку, яка і робить її неповторною й унікальною. Ця своєрідність виникає на основі впливу географічного чинника, особливостей історичного шляху народу, взаємодії з іншими етнокультурами.
У будь-якій національній культурі основоположною і базисною є народна культура. Потім на її основі поступово формуються професійні наука, література, мистецтво. Внаслідок труднощів історичного шляху України (монголо-татарське завоювання в XIII ст., польсько-литовська експансія в XIV — XVI ст., залежність від Російської та Австрійської імперій в XIX — XX ст.) у вітчизняній традиції народна культура зіграла виключну роль. І в XVI ст., коли феодально-боярська знать сприйняла католицтво і польську культуру, і до кінця XVIII ст., коли верхівка козацької старшини русифікувалася, українське суспільство розвивалося значною мірою без повноцінної національної культурної еліти. Справжніми творцями і носіями культури продовжували залишатися низи суспільства. Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. У ній велике місце займали фольклор, народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо яскраво це виявилося в мистецтві — народних думах, піснях, танцях, декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, витоки яких сягають культури Київської Русі, став можливим підйом української культури і в XVI — XVII ст., і культурне відродження в XIX ст. У той же час відчутні і негативні наслідки такого характеру розвитку української національної культури. Протягом тривалого часу багато талановитих людей, які народилися і виросли в Україні, потім покидали її, зв'язували своє подальше життя і творчість з російською, польською, іншими культурами. Крім того, прогрес у сфері природничих наук був виражений слабше, ніж у гуманітарній.
Разом з тим, самобутня і старовинна система освіти, яка досягла свого розквіту в добу Козаччини і забезпечила практично суцільну грамотність населення, давня традиція книгописання, орієнтованість на провідні центри Європи, зокрема на Візантійську культурну традицію, роль України-Руси як центру християнства в східнослов'янському світі, а також як центру наук і вищої освіти в добу Козаччини завдяки розвинутій мережі колегіумів, Острозькій та Києво-Могилянській академії, меценатство та державна підтримка культури рядом визначних державників — К.Острозьким, П.Конашевичем-Сагайдачним, І.Мазепою та ін. — все це дозволило піднести українську культуру до рівня світового явища, створити ряд класичних шедеврів у галузі друкарства, архітектури, мистецтва, досягти значних успіхів у науці.
Відомий дослідник української культури І. Огієнко зазначав, що українській культурі з самого початку були властиві відвертість світу, відсутність ксенофобії (боязні чужого) і гуманізм. Говорячи про гуманістичну суть української культури, потрібно відзначити і те, що сама система цінностей даної культури в період її активного розвитку (XVII — XIX ст.) була досить специфічною. Багатий матеріал для такого висновку дає творча спадщина Г. Сковороди, Ф. Прокоповича, П. Куліша. У своїх філософських творах вони вирішували питання про сутність та умови людського щастя, про значення людського існування. На відміну від філософської думки інших європейських країн, де проблеми бідності, хвороб і безкультур'я мислилося подолати шляхом технічного прогресу, підвищення продуктивності праці, за допомогою зусиль освічених монархів і соціального експериментування, українські мислителі закликають до іншого. «Споріднена праця» і самопізнання, свобода, заради якої не шкода розлучитися з благополуччям, обмеження життєвих потреб, надання переваги духовному над матеріальним — ось ті шляхи і рецепти щастя, яких дотримувались і які пропагували провідні українські мислителі. Сьогодні такі підходи набувають особливого значення для всього людства.
У Посланні Президента України до Верховної Ради України від 22 лютого 2000 р. висловлена така думка: «Загальносвітові тенденції і власний досвід підводять до принципового висновку: індустріальний, промисловий та економічний поступ значно більше залежить від духовної, культурної складової, ніж від суто технічних нововведень». Майбутнє незалежної України тісно пов'язане з розвитком гуманітарної сфери, продовженням національних культурних традицій.
- 2.Теологічний підхід
- 3.Семіотичний підхід
- 2.Функції культури
- 5.Трипільська культура.
- 3. Пізній етап
- 6.Кімерійці,скіфи і сармати в Україні.
- 7.Походження словянських мов.
- 11.Бібліотеки і школи Київської русі.
- 12.Давньоруські літописи.
- 13. Визначні архітектурні пам'ятки київської русі.
- 14. Пам'ятки культури київської русі
- 15.Мозаїка як вид монументального мистецтва.
- 16. Загальні тенденції розвитку української культури XIV-XVI ст.
- 19.Козацькі літописи.
- 21. Братські школи в Україні.
- 22.Внесок Києво-Могилянської академії в розвиток культури.
- 23.Історія українського друкарства.
- 25.Українська барокова архітектура.
- 26.Українська барокова музика.
- 27.Українська барокова поезія.
- 29.Філософія Григорія Сковороди.
- 30.Поетична творчість Григорія Сковороди.
- 31.Педагогічна діяльність г.Сковороди.
- 32.Українська культура доби Гетьманщини.
- 33.Просвітницька діяльність Івана Мазепи.
- 36. Березовський Максим Созонтович
- 37. Ведель Артем Лук'янович
- 38.Драматургія ф.Прокоповича.
- 39. «Кобзар» т.Шевченка.
- 41.Античні мотиви у творчості т.Шевченка.
- 42.Т.Шеіченко – художник.
- 46.Проза і.Франка.
- 48.Драматургія Лесі Українки.
- 49.Леся Українка і музика.
- 51.Опери м.Лисенка.
- 52.Фортепіанна творчість м.Лисенка.
- 55.Українське образотворче мистецтво хіх-хх століття.
- 56.Український модерн.
- 57. «Шістдисятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- 58.Формування українського національного театру.
- 59.Явище масової культури.
- 60.Елітарна культура і масова культура, специфіка проявів на теренах України.
- 61.Дисидентський рух в Україні.
- 65.Творчість п.Тичини.
- 66.Творчий доробок м.Рильського.
- 67.Творчість в.Стуса.
- 68.Кіномистецтво радянської України.
- 69.Культурне життя української діаспори.
- 70.Творчий доробок о.Довженка.
- 71. «Поетичне кіно»: с.Параджанов,ю.Іллєнко.
- 72.Українська державна символіка,її джерела.
- 73.Культура українського народу в контексті європейської культури.
- 75.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX — початку XX ст.
- 76. Український модерн.
- 77.Український постмодерн.
- 78.Модерністські напрями в українському театрі. Лесь Курбас.
- 79.Творчість «БуБаБу».
- 80.Релігійна ситуація в незалежній Україні.
- 81.Розвиток культури національних меншин в незалежній Україні.
- 82. Основні етапи розвитку освіти в Україні (братські школи, Острозька академія, Києво-Могилянська академія, університети,сучасні навчальні заклади).
- 83. «Станіславський феномен».
- 85. Сучасна академічна музика в Україні: Сильвестров, Скорик, Карабиць, Грабовський.
- 86.Театральне мистецтво в сучасній Україні.
- 87.Сучасна українська література.