11.Бібліотеки і школи Київської русі.

Переписування й переклади книг, поставлені Ярославом Мудрим на рівень важливої державної справи, дуже скоро привели до заснування при митрополії у Києві першої відомої на Русі бібліотеки, правильніше книгосховища, про яке згадує літопис під 1037 р. Організація бібліотеки при Софійському соборі — важлива культурно-історична подія, яка свідчить про нагромадження в той час значної кількості книг. У книгосховищі зберігалися, головним чином, літургійні книжки, необхідні при відкритті нових єпископій та побудові храмів. У бібліотеці, безумовно, були й книжки для світського читання, подібні до згаданих Ізборників 1073 та 1076 pp.; тут також зберігалися різні державні документи: договори, князівські грамоти тощо.

Крім книгосховища при Софійському соборі, дещо пізніше виникла бібліотека при Києво-Печерському монастирі, до складу якої ввійшло багато книг, зібраних Миколою Святошею — одним з ченців монастиря. Серед цих книг були також написані іноземними мовами. Про це свідчить повідомлення «Києво-Печерського патерика» про ченця Микиту, який читав латинські, грецькі та давньоєврейські книжки. Незабаром з'явилися бібліотеки і в Новгороді, Чернігові, Переяславі, Білгороді, Турові, Галичі та інших давньоруських містах.

У літописі під 988 р. вперше згадується про запровадження Володимиром Святославичем шкільного навчання на Русі, зокрема серед дітей «нарочитої чаді», тобто переважно заможних верств населення. Ярослав Мудрий під час свого князювання у Новгороді наказав створити школи і вчити грамоті трьохсот дітей. Крім спеціальних початкових шкіл, де готували, головним чином, кадри нижчого духівництва, існувало й приватне навчання. Так, Феодосій Печерський навчався в одного з учителів у м. Курську.