82. Основні етапи розвитку освіти в Україні (братські школи, Острозька академія, Києво-Могилянська академія, університети,сучасні навчальні заклади).

Епоха XV – XVIII ст. Характеризується поширенням гуманістичних тенденцій у культурному житті України, що знайшло відображення і в суспільно-політичній, і філософській думці українського народу. Досить звернути увагу на значні віхи в розвитку української культури 15-17 ст., як запровадження масого книгодрукування в Україні, заснування Острозької академії, організація Львівськьго і Київського братств, функціонування культурно-освітнього гуртка при Києво-Печерській лаврі і, нарешті, заснування в 1632 р. Києво-Могилянської академії. У 1576 р. князем Острозьким на власні кошти була організована Острозька колегія, яка отримала назву академії і «трьомовного ліцея». Навчались тут трьома мовами: старослов’янською, грецькою, латинською, вивчали польську мову. В середніх класах вивчали предмети семи вільних мистецтв. Всього існувало сім класів. Вчителювали як православні науковці, так і католики. Серед них були відомий польський математик Ян Лятос, грецький вчений – філософ Кирило Лукаріс Феофан Грек. Першим ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький. Працював Іван Федоров у книгодрукарні, який надрукував «Часослов» і «Остозьку Біблію». Видатними випускниками Острозької академії були: гетьман Петро-Конашевич Сагайдачний, Іван Борецький, Мелетій Смотрицький, який написав «Граматику словенську». У 1615 р. шлях тачка Галшка Гулевичівна подарувала свої землі на Подолі під відкриття монастиря, школи і госпіталя. Була відкрита Київська братська школа. Першим її ректором був випускником цієї академії був І.Борецький. У 1631 р. на території Києво-Печерської Лаври Петро Могила відкрила Лаврську школу. У 1632 р. відбулося поєднання двох шкіл Київської і Лаврської і утворилась Київська колегія, фундатором якої вважався Петро Могила, після смерті якого отримала назву Києво-Могилянську колегія. В 1701 р. Петро І присвоїв офіційний статус академії. Навчались там 12 років, всього класів було 8. Класи поділялися таким чином: підготовчий клас, в яких вивчали граматику, синтаксис, грецьку, латинську та польську мови. В середніх класах вивчали поетику та риторику. В класах поетики навчали писати промови. В старших класах навчали філософії та богослівя. Видатними діячами були Петро Могила, Іван Борецький, Інокентій Гізель, Лаврентій Зизаній та Мелетій Смотрицький. Києво-Могилянська академія відіграла велике значення – сприяла збереженню української культури та православної віри, розвитку освіти в Росії, Білорусії, Україні та Угорщині.