15.Мозаїка як вид монументального мистецтва.
Одним із провідних видів образотворчого мистецтва Київської Русі після її офіційного хрещення 988 року стала мозаїка. Її виникнення пов’язане із поширенням будівництва кам’яних культових споруд – церков і монастирів –інтер’єри яких необхідно було відповідним чином оздоблювати. Одним із способів такого оздоблення й була мозаїка.
Мозаїка (від лат. musivum тобто «присвячена музам») — один з видів монументального образотворчого мистецтва. Вона являє собою візерунок або зображення, виконане на стіні, стелі чи підлозі з часток кольорового непрозорого скла, смальти, що закріплюються в спеціальному клеї .
Мозаїка вирізняється розкішшю й ошатністю. Складена зі смальти або невеликих модулів кольорового скла, вона практично не піддана впливу часу, на відміну від фрески, і не втрачає первісної свіжості кольорів. Смальта – це особливий матеріал, що виготовляється зі скла з додаванням окислів металів та різних барвників. Вона добре віддзеркалює сонячне світло, що відбивається колірними переливами, подібними до мерехтіння дорогоцінних каменів.
Як вже зазначалося, разом із прийняттям християнства, на Україну з Візантії прийшло й мистецтво мозаїки. Його розвиток відбувався в тісному зв’язку з поширенням мурованої архітектури – культової та палацової.
Барвисті мозаїки прикрашають головну баню й центральну апсиду собору, привертаючи увагу людини до вівтарної частини храму. На мозаїках зображено основних персонажів християнського віровчення: у зеніті бані в медальйоні — Христос-Вседержитель, навколо нього — чотири постаті архангелів, з яких збереглася мозаїчною лише одна у блакитному вбранні (інші дописані М. Врубелем 1884 року). У простінках барабана — дванадцять апостолів. На парусах — чотири євангелісти (найбільш повно дійшло до нас зображення Марка). На стовпах передвівтарної арки розміщено сцену "Благовіщення", ліворуч — постать Гавриїла, праворуч — діви Марії. Понад ними на арках виконано зображення мучеників у медальйонах. Над вівтарною аркою добре збереглася мозаїчна композиція „Деісус" („Моління"). У склепінні головного вівтаря — велична шестиметрова постать Оранти: у середньому регістрі апсиди — багатофігурна композиція "Євхаристія" (символічна сцена причащання апостолів), зверху — "Святительський чин" (постаті святителів і архідияконів).
Техніка мозаїчного живопису дозволяє зіставляти світлі й темні, холодні й теплі відтінки. Але мозаїсти не зловживали цим засобом: такі сполучення у них швидше виняток, ніж правило. Для мозаїк Софії Київської загалом характерна гармонія, а не контраст. Певне тяжіння до контрастів помітне хіба в купольних мозаїках. У передачі облич, одягу, орнаментів переважають м’які, ніжні переходи. Обин ряд кубиків змінюється іншим, дуже близьким за відтінком, та все ж не ідентичним. Насиченість кольору спадає плавно, наче невидимий пензель змиває в кожному наступному ряду кубиків силу і звучність фарби. Так виконані Марія-Оранта, Причастя, Святительський чин, Благовіщення, а також орнаменти вівтаря.
- 2.Теологічний підхід
- 3.Семіотичний підхід
- 2.Функції культури
- 5.Трипільська культура.
- 3. Пізній етап
- 6.Кімерійці,скіфи і сармати в Україні.
- 7.Походження словянських мов.
- 11.Бібліотеки і школи Київської русі.
- 12.Давньоруські літописи.
- 13. Визначні архітектурні пам'ятки київської русі.
- 14. Пам'ятки культури київської русі
- 15.Мозаїка як вид монументального мистецтва.
- 16. Загальні тенденції розвитку української культури XIV-XVI ст.
- 19.Козацькі літописи.
- 21. Братські школи в Україні.
- 22.Внесок Києво-Могилянської академії в розвиток культури.
- 23.Історія українського друкарства.
- 25.Українська барокова архітектура.
- 26.Українська барокова музика.
- 27.Українська барокова поезія.
- 29.Філософія Григорія Сковороди.
- 30.Поетична творчість Григорія Сковороди.
- 31.Педагогічна діяльність г.Сковороди.
- 32.Українська культура доби Гетьманщини.
- 33.Просвітницька діяльність Івана Мазепи.
- 36. Березовський Максим Созонтович
- 37. Ведель Артем Лук'янович
- 38.Драматургія ф.Прокоповича.
- 39. «Кобзар» т.Шевченка.
- 41.Античні мотиви у творчості т.Шевченка.
- 42.Т.Шеіченко – художник.
- 46.Проза і.Франка.
- 48.Драматургія Лесі Українки.
- 49.Леся Українка і музика.
- 51.Опери м.Лисенка.
- 52.Фортепіанна творчість м.Лисенка.
- 55.Українське образотворче мистецтво хіх-хх століття.
- 56.Український модерн.
- 57. «Шістдисятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- 58.Формування українського національного театру.
- 59.Явище масової культури.
- 60.Елітарна культура і масова культура, специфіка проявів на теренах України.
- 61.Дисидентський рух в Україні.
- 65.Творчість п.Тичини.
- 66.Творчий доробок м.Рильського.
- 67.Творчість в.Стуса.
- 68.Кіномистецтво радянської України.
- 69.Культурне життя української діаспори.
- 70.Творчий доробок о.Довженка.
- 71. «Поетичне кіно»: с.Параджанов,ю.Іллєнко.
- 72.Українська державна символіка,її джерела.
- 73.Культура українського народу в контексті європейської культури.
- 75.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX — початку XX ст.
- 76. Український модерн.
- 77.Український постмодерн.
- 78.Модерністські напрями в українському театрі. Лесь Курбас.
- 79.Творчість «БуБаБу».
- 80.Релігійна ситуація в незалежній Україні.
- 81.Розвиток культури національних меншин в незалежній Україні.
- 82. Основні етапи розвитку освіти в Україні (братські школи, Острозька академія, Києво-Могилянська академія, університети,сучасні навчальні заклади).
- 83. «Станіславський феномен».
- 85. Сучасна академічна музика в Україні: Сильвестров, Скорик, Карабиць, Грабовський.
- 86.Театральне мистецтво в сучасній Україні.
- 87.Сучасна українська література.