Антуан Куазевокс. Принц Конде. 1686 р. Лувр, Париж.

В роботах Пьєра Пюже (1620— 1694), найбільш талановитого майст­ра того часу, відчувається вплив Берніні і класицистичного театру. Скульптура «Милон Кротонський» (1682 р.), призначена для Версаля, зображує античного героя, котрий хвалився перед бо­гами, що може руками розщепити дерево. Але його долоня виявилась затиснутою в щілині, і він, прикутий до стовбура, був розірваний левом. Все в образі Милона говорить про гли­боке страждання — вигнуте тіло, гранично напружені м’язи, закинута голова й обличчя з очима, що закотились і з губами, що запеклись. При цьому композиція надзвичайно гармонійна: звивини стовбура дерева і фігури Милона разом утворюють овал, що робить її замкненою і врівноваженою.