Пуссен Никола. Аркадські пастухи. 1638-39. Лувр, Париж.

Серед безтурботного пейзажу три пастухи і молода жінка зупинилися біля гробниці. Вони намагаються прочитати напівстертий напис на камені саркофагу: “І я був в Аркадії”. [Аркадія — область на півдні Греції (на півост­рові Пелопоннес). В давньо­грецькій поезії прославля­лась як країна вічного благополуччя, жителі якої не знали війн, хвороб і страждань].

Люди, зображені Пуссеном, красиві тілом і духом, вони молоді і сповнені сил. Проте, все проходить, все народжується і вмирає, -- ніби свідчить підтекст картини.

В останні роки життя художник все частіше звертається до зображення природи. Її гармонія, велич і краса, її вічне життя й безперервне оновлення надихають майстра на епічні, наповнені героїчного пафосу полотна.

Пізні пуссенівські пейзажі розкривають інший аспект в його філософії, що дістався йому в спадок від грецького вчення про раціональну єдність в природі. «Пейзаж з Діогеном» ілюструє думку про постійну круговерть природних сил і про необхідність жити в узгодженні з ними.