Никола Пуссен. Танкред та Ермінія. 1629—1630 рр. Ермітаж, Санкт-Петербург.

Пуссен обирає цей сюжет, тому що він дає йому можливість показати доблесть рицаря Танкреда, знайденого Ермінією на полі битви, пристрасність і силу почуттів Ермінії, що відрізає свої коси, щоби перев’язати рани героя і врятувати його. Композиція строго врівноважена. Форма створюється передовсім лінією, контуром, світлотіньовим моделюванням. Великі локальні плями: жовте в одязі слуги і на крупі коня, червоний одяг Танкреда і синій плащ Ермінії – створюють певне яскраве співзвуччя із загальним коричневим тлом неба й землі. Дія відбувається у глибині простору, перший план залишається порожнім, завдяки чому виникає відчуття простору. Піднесений, епічно монументальний твір відтворює кохання головних героїв (вони належали до ворогуючих сторін) як найвеличнішу цінність, яка більш важлива, ніж війни і релігійні конфлікти.

Роботи 30-40-х рр. відрізняються особливою глибиною ідейного задуму, образи – величністю і піднесеною гармонійністю, композиція – суворою пропорційністю і розумною ясністю. Характерним твором цього періоду є картина “Аркадські пастухи”.