Латур Жорж де. Шулер, або Шулер з бубновим тузом.. Лувр, Париж.

30-х-40-х рр. – час творчої зрілості Латура. Він менше звертається в цей період до жанрових сюжетів, пише в основному релігійні картини. Теми Священного писання дають художнику можливість розкрити мовою живопису найзначніші проблеми: життя, народження, смирення, співчуття, смерть. Художня мова Латура – передчуття класицистичного стилю: строгість, конструктивна ясність, чіткість композиції, пластична рівновага узагальнених форм, надзвичайна цільність силуету, статика. Все це надає образам Латура рис вічного, надземного. Прикладом може слугувати один з його творів “Магдалина з світильником”. Вона зовсім не схожа на інших Магдалин, які каються, а їх у мистецтві не один десяток. Передовсім тут ми зовсім не бачимо жодного каяття. На картині у довгій, невідв’язній задумі жінка; очі її звернені до язика полум’я; на столі книги, розп’яття і мотузка для самокатування. Вражає точність побутових деталей, які проте не відволікають від головного, а підсилюють думку художника.