Писемність і література в дохристиянській Русі.

На Русі ще до запровадження християнства як державної релігії зароджувалась писемність, складалися моральні та правові норми, розвивалась архітектура, скульптура (зокрема дерев'яна), спостерігалися зародки театралізованих вистав тощо. Виникнення писемності у східних слов'ян було зумовлене об'єктивними причинами, необхідністю задовольняти потреби у спілкуванні (торговельні, дипломатичні, культурні зв'язки). Торгуючи з греками, предки слов'ян застосовували предметні спроби пере-дання повідомлень ("черти" і "рези"), про які пізніше згадуватиме болгарський чорноризець Храбр в оповіданні "Про письмена". Арабський письменник Ібн-Фадлан записав у подорожніх нотатках (початок X ст.), що бачив написи по-руськи на окремих уламках дерева. Араб Ібн-ан-Надіма згадує: руси десь у IX ст. мали письмена, які вирізували на дереві. У "Паннонському житії" Константина Філософа (Кирила) (827 — 869 pp.) повідомляється, що під час поїздки в Хазарію він бачив "Євангеліє" і "Псалтир", написані руськими письменами 858 р. Деякі вчені допускають, що це була глаголиця — стародавній слов'янський алфавіт, що змінив "рези" і "черти". Першими значними пам'ятками давньоруської писемності вважаються угоди Русі з Візантією — 911, 945, 971 pp., написані двома мовами — грецькою і руською. Загальне поширення писемності у Київській Русі засвідчують знахідки берестяних грамот, зокрема у Звенигороді (Львівська область). У Новгороді вони існували ще до середини X ст. У них здебільшого йдеться про господарські питання, а також сімейні відносини. Тексти на берестяних грамотах видавлювали за допомогою спеціального інструменту — стилоса (по-давньоруськи — писало). Величезною скарбницею духовної культури Київської Русі була усна народна творчість: перекази, билини, пісні, приказки, казки, байки, загадки, легенди, заклинання тощо. Просякнутий ідеями гуманізму, любові до батьківщини, почуттями дружби, милосердя, справедливості, вірності в коханні, епос східних слов'ян був виявом не лише поетичної культури, а й політичної свідомості народу, розуміння свого місця в історії. Ще в дохристиянський час склалися перекази, які пізніше були введені до "Повісті временних літ": про Кия, Щека, Хорива і сестру їх Либідь, помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство її чоловіка — князя Ігоря, одруження Володимира з полоцькою княжною Рогнедою, "віщого" Олега та ін. М.Грушевський, характеризуючи ці перекази, зокрема, зазначав, що "віщий" Олег "запав глибоко в пам'ять народну". 

2. Содержание

   • Витоки української культури.
   • Обрядовість на Україні.
   • Писемність і література в дохристиянській Русі.
   • Демонологія українців.
   • Роль братства в культурному житті України XIV-XVII ст.
   • Народний епос.
   • «Розстріляне відродження» як явище початку XX століття в Україні.
   • Трипільська культура.
   • Явище шестидесятництва в українській культурі .
   • «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
   • Культура скіфів та сарматів.
   • Формування української нації. Походження назви «Україна»
   • Своєрідність полемічної літератури.
   • Народний одяг.
   • Народне житло.
   • Відродження архітектури і живопису у I половині XIX ст.
   • Календарно – обрядовий фольклор.
   • Традиційна кухня українців.
   • Родинно – обрядовий фольклор.
   • Освіта за часів Ярослава Мудрого.
   • Ремесла в Україні
   • Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі.
   • Народна медицина.
   • Українське бароко.
   • Культурно – просвітницька діяльність п.Могили.
   • Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
   • Діяльність Кирило – Мефодіївського братства.
   • Література, театр, музика у XVII-XVIII ст.
   • Києво – Печерський патерик
   • Виникнення професійного театру в Україні.
   • Феномен модернізму в українській культурі
   • Апокрифи.
   • Специфіка українського романтизму.
   • Сучасний театр.
   • Літописи.
   • Українська шкільна драма.
   • Розвиток Київської Русі за часів князя Володимира.
   • «Повчання дітям» Володимира Мономаха
   • Явище шестидесятництва в українській культурі.
   • Романське і готичне мистецтво у Галицько – Волинському князівстві.
   • Музика і театр у Київській Русі.
   • Розвиток української літературної мови у xіх ст.
   • Іконопис при давньоруських монастирях.
   • «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
   • Архітектура, живопис у XVII – XVIII ст.
   • Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
   • Слов’янська міфологія.
   • Музика Київської Русі.
   • «Велесова книга» як пам’ятка культури давніх слов’ян.
   • Києво – Печерська лавра як найбільший культурний центр київської Русі.
   • Сучасне архітектурне мистецтво.
   • Одяг українців. Його оздоблення.
   • Релігія дохристиянської Русі. Пантеон богів.
   • Петриківський розпис.
   • Сучасний живопис.
   • Гончарства в Україні.
   • Проповіді часів Київської Русі.
   • Троїсті музики. Їх роль у розвитку культурного життя українців.
   • Військова тематика іконописання.
   • Обрядові пісні.
   • Софія Київська - найвизначніша пам’ятка Київської Русі.
   • Запорозька Січ. Її роль в історії української культури.
   • Фрески і мозаїки в храмових розписах хі – хіі ст.
   • Церковний спів за часів Київської Русі.
   • Побудова міст за часів Володимира.
   • Етапи історичного розвитку Києва.
   • Пореч і Гліб – перші слов’янські святі.
   • Сказання
   • Рельєфні орнаментальні прикраси Успенського собору та Михайлівського золотоверхого монастиря.
   • Сучасний літературний процес.
   • Легенди литовської України.
   • Видатні іконописці Григорій та Апопій (кінець хі – початок хіі ст.)
   • Концепції виникнення культури.
   • Література рідного краю.
   • Найвідоміші свята українців.
   • Рушники. Їх види, оздоблення.
   • Філософські погляди г.Сковороди.
   • Січневі народні свята.