Побудова міст за часів Володимира.

Хрестившись 988 р., Володимир енергійно взявся поширювати нову релігію, наказав будувати церкви. У Києві на колишньому Перуновому горбі 988 р. було побудовано церкву Святого Василя, а протягом 989—996 рр. було збудовано монументальну кам’яну церкву Богородиці, на утримання якої князь призначив десяту частину доходів зі своїх земель, через що церква дістала назву Десятинної. Київ став столицею першої митрополії. Кам’яна архітектура, іконопис, фресковий живопис, церковний хоровий спів виникли на Pyci завдяки християнству. Через посередництво Візантії Русь прилучилася до традицій античного світу.

Мысто Володимира.Було обнесене земляним валом та ровом, які пролягали вздовж північних схилів Старокиївської гори на схід до урвища в районі сучасного фунікулеру, далі повертали на південь по теперешній Михайлівській площі у напрямку вулиці Великої Житомирської та простягалися вздовж її правого боку до Гончарного яру (урочище Гончарі). На перетині вулиць Володимирської та В.Житомирської знаходилися Градські (пізніше Софійські, Батиєві) ворота. Були ще також (опосередковано підтверджується літописними даними) дерев'яні ворота в районі нинішньої Михайлівської площі як вихід до Боричевого току, яким спускалися до пристані на Почайни. Територія В.м. дорівнювала близько 10-12 га (за різними джерелами). Вали В.м. мали в своїй основі дерев`яні конструкції та до наших днів не збереглися, вони підновлювалися за Ярослава Мудрого, потім у XVII ст., в часи Б.Хмельницького, нарешті XVIIІ ст. за фельдмаршала Мініха.

На території, яка до Володимира Великого була зайнята невеликим городищем і курганами язичницького могильника, розгортається велике будівництво. Для цього давній вал городища був знесений, а рів засипаний, кургани і насипи також знесені. Композиційним центром В.м. стала Десятинна церква (989-996), навколо якої розміщувалися кам'яні палаци. У літописі згадується міська площа Бабин торжок. Північно-східну частину дитинця займав великокняжеський двір. На його території відкрито залишки кам`яної ротонди ХІІ-ХІІІ ст. Поруч розміщувалися родові князівські та боярські садиби. У ХІ-ХІІ ст. у В.м. були збудовані Янчин (Андріївський) та Федорівський монастирі, Василівська (Трьохсвятительська) та Хрестовоздвиженська церкви. У підніжжя Старокиївської гори знаходилися місцевості Кожум`яки, Дегтярі та Гончарі, де мешкали ремісники та прислуга.

Білет №25

1. Содержание

   • Витоки української культури.
   • Обрядовість на Україні.
   • Писемність і література в дохристиянській Русі.
   • Демонологія українців.
   • Роль братства в культурному житті України XIV-XVII ст.
   • Народний епос.
   • «Розстріляне відродження» як явище початку XX століття в Україні.
   • Трипільська культура.
   • Явище шестидесятництва в українській культурі .
   • «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
   • Культура скіфів та сарматів.
   • Формування української нації. Походження назви «Україна»
   • Своєрідність полемічної літератури.
   • Народний одяг.
   • Народне житло.
   • Відродження архітектури і живопису у I половині XIX ст.
   • Календарно – обрядовий фольклор.
   • Традиційна кухня українців.
   • Родинно – обрядовий фольклор.
   • Освіта за часів Ярослава Мудрого.
   • Ремесла в Україні
   • Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі.
   • Народна медицина.
   • Українське бароко.
   • Культурно – просвітницька діяльність п.Могили.
   • Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
   • Діяльність Кирило – Мефодіївського братства.
   • Література, театр, музика у XVII-XVIII ст.
   • Києво – Печерський патерик
   • Виникнення професійного театру в Україні.
   • Феномен модернізму в українській культурі
   • Апокрифи.
   • Специфіка українського романтизму.
   • Сучасний театр.
   • Літописи.
   • Українська шкільна драма.
   • Розвиток Київської Русі за часів князя Володимира.
   • «Повчання дітям» Володимира Мономаха
   • Явище шестидесятництва в українській культурі.
   • Романське і готичне мистецтво у Галицько – Волинському князівстві.
   • Музика і театр у Київській Русі.
   • Розвиток української літературної мови у xіх ст.
   • Іконопис при давньоруських монастирях.
   • «Повість врем’яних літ» як енциклопедія життя Давньої Русі.
   • Архітектура, живопис у XVII – XVIII ст.
   • Розселення слов’янських племен. Виникнення Київської Русі.
   • Слов’янська міфологія.
   • Музика Київської Русі.
   • «Велесова книга» як пам’ятка культури давніх слов’ян.
   • Києво – Печерська лавра як найбільший культурний центр київської Русі.
   • Сучасне архітектурне мистецтво.
   • Одяг українців. Його оздоблення.
   • Релігія дохристиянської Русі. Пантеон богів.
   • Петриківський розпис.
   • Сучасний живопис.
   • Гончарства в Україні.
   • Проповіді часів Київської Русі.
   • Троїсті музики. Їх роль у розвитку культурного життя українців.
   • Військова тематика іконописання.
   • Обрядові пісні.
   • Софія Київська - найвизначніша пам’ятка Київської Русі.
   • Запорозька Січ. Її роль в історії української культури.
   • Фрески і мозаїки в храмових розписах хі – хіі ст.
   • Церковний спів за часів Київської Русі.
   • Побудова міст за часів Володимира.
   • Етапи історичного розвитку Києва.
   • Пореч і Гліб – перші слов’янські святі.
   • Сказання
   • Рельєфні орнаментальні прикраси Успенського собору та Михайлівського золотоверхого монастиря.
   • Сучасний літературний процес.
   • Легенди литовської України.
   • Видатні іконописці Григорій та Апопій (кінець хі – початок хіі ст.)
   • Концепції виникнення культури.
   • Література рідного краю.
   • Найвідоміші свята українців.
   • Рушники. Їх види, оздоблення.
   • Філософські погляди г.Сковороди.
   • Січневі народні свята.